За словами представника республіки в групі Родіона Мірошника, будуть обговорюватися розведення сил, обмін полоненими і статус Донбасу.
“Головні питання порядку денного переговорів, в основному, зберігаються, – зазначив він. – У питаннях безпеки має відбутися узгодження нових ділянок розведення сил і засобів на лінії зіткнення, а також визначення додаткових заходів забезпечують дотримання сторонами режиму припинення вогню”.
“Будуть обговорюватися питання, пов’язані з обміном полоненими. Зараз необхідно узгодження сторонами і верифікація списків осіб, які підлягають обміну та взаємної звільнення”, – зазначив представник так званої ЛНР. “На порядку обговорення також питання реалізації всіх політичних аспектів повноцінного особливого статусу і кроки по відновленню соціально-економічної взаємодії між сторонами конфлікту”, – сказав Мірошник.
“Попереднє засідання 26 березня не принесло відчутних результатів через відмову представників Києва підписати підсумковий протокол засідання контактної групи, – додав він. – Проте, проект протоколу містив ряд компромісних домовленостей, які попередньо були узгоджені Києвом в робочих групах”.
У минулу п’ятницю міністерство закордонних справ самопроголошеної Донецької народної республіки повідомило, що робочі підгрупи і контактна група по мирному врегулюванню конфлікту в Донбасі проведуть переговори в режимі відеоконференції з 6 по 8 квітня. Це вже не перший випадок багатоденних переговорів. Минулого разу учасники провели зустрічі у форматі відеоконференцій 24, 25 і 26 березня. Робота в такому режимі ведеться в зв’язку з пандемією коронавірусу.
Проблема консультативної ради
Родіон Мірошник в числі пунктів порядку майбутніх засідань підгруп і контактної групи не згадав питання про консультативну раду з врегулювання конфлікту на Донбасі, домовленості про створення якого не вдалося досягти на минулому засіданні.
Учасники контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі на засіданні 11 березня в Мінську, яка пройшла за участю заступника голови адміністрації президента РФ Дмитра Козака і керівника офісу президента України Андрія Єрмака, домовилися створити так званий консультативний рада в складі політичної підгрупи. До складу ради, як передбачалося, з правом вирішального голосу повинні увійти 10 представників від України, 10 – від непідконтрольних Києву районів Донецької та Луганської областей, а також по одному представнику з правом дорадчого голосу від ОБСЄ, Росії, Німеччини та Франції. Планувалося, що остаточно нова “діалогова майданчик” буде створена наступного мінської зустрічі, але цього не сталося.
31 березня Єрмак заявив, що Україна прийме остаточне рішення про створення консультативної ради тільки після обговорення з Німеччиною, Францією та ОБСЄ, а також після консультацій з Верховною радою. При цьому глава офісу президента в черговий раз підкреслив, що Київ не збирається вести переговори з представниками республік Донбасу. У той же час Єрмак визнав, що в мінських угодах, під якими є підписи представників самопроголошених Донецької і Луганської народних республік, “чітко прописана” необхідність узгоджувати ряд питань з самопроголошеними ДНР і ЛНР. Саме цими позиціями Єрмак обґрунтував необхідність створення нової переговорної майданчики.
У свою чергу в так званих республіках порахували, що українська сторона, переадресувавши питання створення консультативної ради “нормандській четвірці”, по суті відмовилася виконувати свої зобов’язання по створенню ради в рамках контактної групи. Республіки також повідомили, що Київ відмовився, щоб вони надали свої пропозиції щодо формування складу ради.
