Французьке МЗС переживає масштабний кадровий струс.
Раптова відставка директора департаменту Північної Африки та Близького Сходу Крістофа Фарно породила припущення про бажання президента Еммануеля Макрона посилити контроль за дипломатичним відомством. Тим більше, що сам Фарно, за чутками, не раз опинявся в опозиції деяким ініціативам глави Єлисейського палацу. Розмови про те, що президент хоче переглянути процес вироблення зовнішньополітичних рішень, ведуться давно, проте саме зараз стали відомі його плани щодо усунення як мінімум двох важливих структур у будівлі на Ке д’Орс.
Раптова і неоголошена відставка Крістофа Фарно стала справжнім потрясінням для його колег, проте майже одразу обросла різними інтерпретаціями. Президент Франції вже був помічений у бажанні посилити контроль над МЗС, представники якого не раз нарікали на те, що не можуть стежити за поворотами у змінах стратегії Єлисейського палацу. Між президентом і так званою глибинною державою довгий час були змістовні протиріччя, однак куратор політики, що покинув посаду, на північноафриканському і близькосхідному напрямах не соромився висловлювати протест проти деяких ініціатив, кажуть французькі джерела європейського бюро Politico.
Деякі колеги Фарно стверджують, що дипломат став мішенню близько десятка скарг на неналежну поведінку та непрофесіоналізм. Так чи інакше, але сам фігурант скандалу, який тривалий час займався такими проблемними напрямками, як Алжир, Ліван, Ірак, Лівія та Сирія, відмовився від коментарів виданням. Його змінила Анн Геген, яка колись обіймала посаду заступника французького постпреду при ООН і останнім часом працювала заступником міністра закордонних справ. Вона візьме на себе серйозну ношу, якщо врахувати, що через кілька тижнів Франція має прийняти Міжнародну конференцію з Лівії і що П’ята республіка, як і раніше, продовжує переживати дипломатичну кризу з Алжиром.
Серйозні ознаки того, що французьке керівництво переживає кризу виробітку зовнішньополітичних рішень, з’явилися ще рік тому. Тоді до преси потрапили подробиці протиріч між президентськими помічниками та дипломатичним корпусом. Зокрема, у центрі уваги опинилися радник у міжнародних справах Еммануель Бонн та його заступниця Аліс Рюфо. Їхні неввічливі, а часом і просто провокаційні манери поведінки призводили не лише до серійних звільнень та зривів важливих переговорів. Як випливало із заяв неназваних джерел, зовнішньополітична команда президента просто торпедувала узгодження рішень між Єлисейським палацом та Ке д’Орсе.
Що найнебезпечніше, подібні проблеми з дисципліною потрапили у фокус уваги голів іноземних посольств.
Це завдало величезної шкоди відносинам Єлисейського палацу з дипломатичним корпусом, — цитувало Politico главу однієї з дипмісій у Парижі.
За його словами, іноземні представники на 100% «втомилися від Єлисейського палацу та його брутальності».
На цьому тлі адміністрація Макрона була змушена звернутися до послуг недержавної консалтингової компанії, яка мала влаштувати ревізію офісу Бонна та Рюфо. Незважаючи на масштаби скандалу, радники так і не втратили свої місця, але осад у французьких дипломатів залишився.
Ознак того, що Макрон дасть спокій французькій дипломатії, немає. За деякою версією, звільнення Фарно може бути пробною кулею у реалізації ініціативи щодо реформування ієрархії у Міністерстві закордонних справ. Кадровий струс у МЗС Франції, який, ймовірно, є частиною більш масштабного проекту міністра державної служби Амелі де Моншален з реорганізації виконавчої влади, обговорюється протягом двох років. Прихильники французького президента стверджують, що хочуть забезпечити найбільший паритет та різноманітність у профілях високопоставлених дипломатів та послів, а також підвищити їхню мобільність. Критики вважають, що це зруйнує головні стовпи роботи відомства.
На Ке д’Орсі протягом останніх днів із хвилюванням обговорюють те, що в рамках реформи держслужби влада хоче скасувати два елементи дипломатичної ієрархії — інститут радників із закордонних справ та інститут повноважних міністрів. Згідно з планом, цих постів дипвідомство позбудеться вже 2023 року. За оцінками, які наводить Le Monde, це зачепить 800 цивільних службовців і 1800 дипломатів категорії «А» (управлінська категорія). Це висококваліфіковані співробітники, які пройшли дуже ретельний відбір. Згідно з його висновками, сама якість функціонування Міністерства закордонних справ тепер буде поставлена під сумнів.
