Вторгнення Трампа в Гренландію стане «найкоротшою війною у світі».
Про це пише Politico.
Ми поставилися до слів обраного президента буквально і несерйозно і з’ясували, як американські військові протистоятимуть Данії, яка нещодавно посилила безпеку острова, профінансувавши два патрулі на собачих упряжках.
У 1951 році США підписали угоду з Данією, в якій зобов’язалися захищати Гренландію від нападу. Минуло 74 роки, і тепер загроза походить з Америки.
Хоча питання, яка країна переможе в сутичці, не викликає сумнівів, у Данії може бути більше шансів, якщо вона звернеться до юристів.
Копенгаген міг би запитати їх, чи зобов’язаний ЄС захищати Гренландію; чи може він посилатися на положення НАТО про спільну оборону в разі нападу найбільшого члена альянсу; і які зобов’язання Вашингтона за договором 1951 року.
США мають, безумовно, найбільший у світі оборонний бюджет, витративши минулого року 948 мільярдів доларів. Збройні сили країни налічують 1,3 мільйона осіб — деякі з них нині розміщені в Гренландії.
Данія, своєю чергою, витратила торік 9,9 мільярда доларів, має лише 17 000 солдатів, а більша частина її важкої наземної бойової техніки передана Україні.
Якщо Трамп здійснить погрозу силою анексувати Гренландію, «це буде найкоротша війна у світі, оскільки Гренландія не має оборонного потенціалу», каже старший науковий співробітник Датського інституту міжнародних досліджень Ульрік Прам Гад.
Частина кораблів берегової охорони Данії часто відвідує південно-східну Гренландію, але датська преса повідомляє, що програмне забезпечення, необхідне для стрільби по цілям, так і не було закуплене і встановлене, додав він.
Прам Гад сказав, що наміри Трампа викликають у нього подив.
«Це бравада? Це дипломатія погроз між союзниками? Ми не знаємо, але це буде режимом на найближчі чотири роки».
Згідно з пактом 1951 року, США взяли на себе юридичне зобов’язання захищати масивний арктичний острів від будь-якого нападу, з огляду на нездатність датських збройних сил без сторонньої допомоги дати відсіч потенційному агресору.
«Данія прекрасно розуміє, що не може самостійно захистити Гренландію від будь-кого.
Якщо Трамп усе ж таки спробує захопити територію силою, «виникає питання: з ким битимуться американці? Зі своїми власними військовими? Вони вже там», — каже старший науковий співробітник Центру військових досліджень при Копенгагенському університеті Крістіан Себі Крістенсен.
Якщо Копенгаген чинитиме опір, покладаючись на правила і закони, він може звернутися по допомогу до ЄС.
Як заявив представник Європейської комісії, у разі «вкрай теоретичного» вторгнення США в Гренландію буде застосовано статтю 42 (7) Договору про взаємодопомогу ЄС.
Однак у нинішньому вигляді цей пункт «не має сенсу, оскільки за ним не стоїть жодної реальної військової сили», пише Деніел Фіотт із Центру безпеки, дипломатії та стратегії Брюссельської школи управління.
Також незрозуміло, чи зможе Данія, яка є одним із засновників НАТО поряд зі США, застосувати статтю 5 — положення про взаємодопомогу — проти іншого союзника.
«По суті, ви отримаєте члена НАТО, який анексує територію іншого члена НАТО. Тож це була б абсолютно незвідана територія», — каже старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин Агата Демаре.
