Висока скритність, ударне озброєння і широкі розвідувальні можливості – Пентагон направив до північних кордонів Росії секретну атомний підводний човен USS Seawolf, щоб стежити за маршрутами російських АПЛ.
Військові експерти впевнені: це сигнал Москві.
Парад “морського вовка”
Про прибуття в Норвегію USS Seawolf американці заявили привселюдно. Фотографії однієї з найбільш секретних субмарин Пентагону опублікували на сторінках відомства в соціальних мережах, а командувач підводними силами США віце-адмірал Деріл кодло з гордістю підкреслив, що перехід Seawolf демонструє глобальний характер дій американських підводників і можливість виконання завдань в будь-якому районі Світового океану.
За словами командувача групою підводних човнів контр-адмірала Ентоні Каруллі, перебазування USS Seawolf в Норвегію підвищує і без того широкі можливості США по веденню підводної війни і підтверджує незмінну рішучість Вашингтона забезпечити морську безпеку на Півночі.
У ВМС США зараз три підводних човни класу Seawolf. Їх розробляли і будували в ще 1980-е для дій в районах, повністю контрольованих противником. Це надзвичайно тихі АПЛ, що відрізняються від однокласників високою скритністю. При цьому несуть на борту потужний протикорабельні і протичовнові озброєння – торпеди, міни, ракети “Гарпун” або “Томагавк”.
Відмітні рушії розганяють стометрові субмарини до 35 вузлів, причому на швидкостях до 20 вузлів вони практично безшумні. Планувалося, що ВМС США отримають близько 30 таких човнів. Однак обмежилися трьома: після закінчення холодної війни десятки таких складних і дорогих кораблів стали американському флоту просто не потрібні.
Пентагон уточнює, що Seawolf прибула в зону відповідальності Другого флоту США (Північна Атлантика) з військово-морської бази Бангор (штат Вашингтон). АПЛ залишиться поки в норвезькому Тромсе, в безпосередній близькості від маршрутів російських підводних ракетоносців.
Нагадаємо, Другий флот в США відродили всього кілька років тому. У роки холодної війни це об’єднання було найбільшим в американських ВМС. Флот відповідав за акваторії Атлантичного, частини Тихого і Північного Льодовитого океанів. Кораблі і підводні човни брали участь в декількох великих операціях. Наприклад, в блокаді Куби на початку 1960-х. Флот розформували в 2011-му для економії бюджету, але через сім років повернули “для стримування ВМФ Росії на Півночі”.
“Те, що роблять американці, можна назвати демонстрацією прапора, – пояснив в бесіді зі ЗМІ голова Санкт-Петербурзького клубу моряків-підводників ВМФ капітан I рангу Ігор Курдін. – Тромсе ніколи не використовувався для постійного базування атомних підводних човнів. Тут може виконуватися межпоходовий ремонт, відпочиває екіпаж. Далі “Сівульф”, природно, попрямує в зону відповідальності Північного флоту Росії – в Баренцове море. Ймовірно, човен піде під лід: серпень – вдалий час для такого плавання”.
Екс-командувач Північним флот Росії В’ячеслав Попов звертає увагу на військово-політичний аспект цієї “демонстрації прапора”.
“США хочуть показати, що арктичний театр контролюється не тільки російськими військово-морськими силами, – зазначив адмірал. – Вашингтон має намір позначити в регіоні свою військову присутність. Американці вели, ведуть і будуть виконувати тут в тому числі і розвідувальні місії. Втім, російські моряки , звичайно ж, відслідкують все їх пересування”.
Примітно, що відразу після прибуття “морського вовка” шість стратегічних бомбардувальників B-52 Stratofortress, здатних нести ядерну зброю, взяли участь в навчаннях з винищувачами ВПС Норвегії.
Більш того, ескадрилья “літаючих фортець” перетнула повітряний простір відразу 30 країн НАТО в Європі і Північній Америці. У заяві європейського командування США йдеться, що такий обліт унікальний в рамках регулярних місій Оперативної групи бомбардувальників. Місія “Союзне небо” спрямована на демонстрацію солідарності в рамках НАТО, підвищення боєготовності і посилення спільного оперативного взаємодії.
Літаки розділили на дві команди. Маршрут першої групи з чотирьох “стратегів” пролягав над Європою. Інші в цей же час літали над США і Канадою. Причому “фортеці” взаємодіяли з супроводжуючими їх винищувачами різних країн НАТО і дозаправлялися паливом в небі. Такі масштабні і показові навчання авіації, на думку експертів, теж можна розглядати як сигнал Росії.
