Адміністрація президента США Джо Байдена довела до відома Ізраїлю свою стурбованість надмірною увагою китайських інвесторів до єврейської держави.
Відповідний сигнал був переданий голові Ради з питань національної безпеки Еялю Хулате, який перебував з візитом у Вашингтоні. Застереження союзнику з боку американців звучать протягом останніх років: причина полягає в тому, що бізнес-спільнота КНР впритул підбирається до стратегічної інфраструктури близькосхідної країни.
Про те, що тема китайських інвестицій була піднята під час чергового раунду стратегічного діалогу двох країн у Вашингтоні, повідомили ізраїльські ЗМІ. Зокрема, адміністрація Байдена висловила стурбованість тими загрозами, які виходять від китайських вкладень в велику інфраструктуру і індустрію високих технологій в Ізраїлі. Американські офіційні особи закликали свого союзника сформувати надійну систему перевірки іноземного фінансування. Зокрема, уряду на чолі з Нафталі Беннет було рекомендовано розробити новий комітет для моніторингу цієї ситуації.
Час появи відповідної рекомендації не виглядає випадковим: очікується, що незабаром має бути оголошений переможець тендеру на будівництво нових ліній системи легкорельсового транспорту в Тель-Авіві. У ньому намагалися взяти участь і китайські інвестори, що знаходяться під американськими санкціями.
Незважаючи на те що комітет з контролю над іноземними інвестиціями в Ізраїлі вже був сформований якийсь час назад – в епоху прем’єрства Біньяміна Нетаньяху, його вважали малоефективним в силу обмежених повноважень і непродуманості. Якщо стара структура підпорядковувалася Мін’юсту, нинішня цілком би могла перебувати під особистим контролем прем’єра, вважають експерти.
Істотне зростання китайських інвестицій в інфраструктуру Ізраїлю фіксувався в період з 2014 по 2018 рік.
Однак в 2019 і 2020 роках маятник хитнувся назад: Китай уповільнив своє проникнення в ізраїльську економіку, – йдеться в доповіді Інституту досліджень національної безпеки Тель-Авівського університету (INSS).
Частково це можна пояснити тими обмеженнями, які були введені владою КНР в тому, що стосується вивозу капіталу за кордон і нагляду Комуністичної партії над різними активами і придбаннями своїх громадян за кордоном. У той же час в INSS вважають важливим фактор зниження ліквідності капіталу в фінансовому секторі. Ще одна причина зниження інвестиційної активності КНР, як припускають дослідники, полягає в підвищеній ступені тиску американського керівництва на позиції Пекіна.
Проте за досить короткий проміжок часу китайське бізнес-співтовариство зуміло забезпечити міцне присутність в безпосередній близькості до об’єктів стратегічної інфраструктури в різних частинах єврейської держави, визнають дослідники. Крім інтересу до сфер виробництва мікросхем і напівпровідників, IT-технологій, транспорту, водо- і електропостачання, китайці продемонстрували готовність надати допомогу в будівництві та адмініструванні портових терміналів. Так, контракт з їхніми компаніями по об’єктах в Хайфі привів до того, що американське військове співтовариство було змушене відкрито поставити перед союзником питання про здатність середземноморської гавані і раніше приймати заходили туди кораблі Шостого флоту ВМС США. Від прохань американців проінспектувати портові споруди на предмет шпигунського устаткування кабмін Нетаньяху планомірно ухилявся.
Проте зараз в Ізраїлі абсолютно інший уряд, готове обходити гострі кути у відносинах зі своїм союзником, навіть якщо це стосується питань національної безпеки. Якщо китайські інвестори будуть вигравати тендери і відбудовувати в близькосхідній країні інфраструктурні проекти, зв’язку з американцями можуть ослабнути, визнають в єврейській державі. В умовах, коли вашингтонський істеблішмент і без того демонструє неоднозначне відношення до зовнішньої політики свого союзника, можливо, уряду Беннета вкрай не хотілося б давати своїм американським критикам ще один привід для нападів. Недавній протест частині Демократичної партії проти виділення додаткової допомоги ізраїльтянам для поповнення боєзапасу «Залізного куполу» був достатньою ілюстрацією того, наскільки вразливі можуть бути звичні зв’язки.