Президенту Росії Володимиру Путіну вдалося підлити масла в вогонь і без того напружені відносини з Саудівською Аравією, незважаючи на тиск Дональда Трампа і його спроби посадити двох найбільших експортерів нафти за стіл переговорів.
Заява Путіна про те, що Саудівська Аравія була ініціатором розвалу угоди ОПЕК + і обрушила ціни на нафту для того, щоб довести до банкрутства американську сланцеву промисловість, викликали протест у Ер-Ріяді і підвісили в повітрі вже анонсовану операцію по скороченню нафтовидобутку.
“Рішення саудитів на третину збільшити виробництво нафти і в 1,5 рази її експорт, ввести двозначні знижки, заливаючи ринок дешевими барелями, було пов’язано «з зусиллями щодо усунення конкурентів, які добувають так звану сланцеву нафту»”, – заявив Путін на зустрічі з представниками найбільших нафтових компаній.
«Для цього ціна повинна бути нижче 40 доларів за барель. І вони досягли успіху в цьому», – сказав Путін, додавши, Росії це не потрібно і такої мети ніколи не ставилося.
У заяві російського президента «немає ні слова правди», відповів в суботу глава МЗС Саудівської Аравії принц Фарзалі бін Фархан. Саме Росія відмовилася від угоди ОПЕК + на початку березня, тоді як Саудівська Аравія і ще 22 країни «намагалися переконати її піти на додаткове скорочення нафтовидобутку і продовжити угоду», цитує Bloomberg заяву МЗС королівства.
Нагадаємо, в процесі березневих переговорів позицію Москви найбільш повно позначив глава Мінфіну Антон Силуанов. «Якщо в Росії ціна нафти, що дозволяє збалансувати бюджет, становить 42,4 долара за барель, то у них (саудитів) – під 80», – заявив він, недвозначно натякаючи, що якщо Ер-Ріяду потрібно дорога нафта, то йому і потрібно скорочувати видобуток.
Про те, що угода ОПЕК + невигідна для Росії і сприяє інтересам США, заявляла «Роснефть» від імені прес-секретаря Михайла Леонтьєва. «Тепер подивимося, як американська сланцева видобуток відчує себе в нових умовах», – радів він 7 березня в інтерв’ю Bloomberg.
Через три тижні російським нафтовикам було вже не до радості. Ціна сорту Urals в Європі 30 березня впала 10,5 долара за барель, у нафтотрейдерів почали виникати складнощі з продажем танкерних партій через Балтійське море через обвал попиту, який залишив зайвим кожен п’ятий барель, що видобувається на планеті (20 млн в день).
Але навіть перед лицем катастрофи відкинути розбіжності Москві і Ер-Ріяду, схоже, не вдається.
Переговори ОПЕК +, спочатку намічені на 6 квітня, де, як очікувалося, буде обговорюватися угода по скороченню видобутку на 10 млн барелів на добу за участю Саудівської Аравії, Росії, а також, ймовірно, США, Канади та Бразилії, відкладені. Переговори можуть бути перенесені з 6 на 9 квітня, фінальної дати поки немає.
За даними The Wall Street Journal, в рамках обговорюваної угоди Саудівська Аравія може скоротити видобуток на 3,5 млн барелів на добу, країни ОПЕК – на 1,5 млн, ще 2 млн приберуть з ринку країни Північної Америки, включаючи США. Росії відводиться квота в 1,5 млн барелів на день – 13% щоденного видобутку і близько 30% експорту.
На очікуваннях угоди ціни на нафту Brent злетіли на 35% за два дні – з 26 до 35 доларів за барель, російський cорт Urals подорожчав майже вдвічі – з 10,5 до 19,9 долара за барель.
Ринок живить надії, але затримка з переговорами це «поганий знак», говорить глава досліджень Близького Сходу і Північної Африки Eurasia Group Айхам Камел.
«Заяви Путіна частково можна пояснити спробою зберегти обличчя» і виправдати рішення, які призвели до краху нафтових цін, міркує він: «Путін не хоче, щоб його звинувачували у втратах американської енергоіндустрії».
Ситуацію ускладнює те, що розвал ОПЕК + «зачепив почуття» наслідного принца Мохаммеда бен Сальмана, вказує науковий директор Міжнародного дискусійного клубу «Валдай» Федір Лук’янов. Саудівська Аравія практично поодинці «тягнула» угоду, скорочуючи видобуток на 1,5-2 млн барелів на добу і дозволяючи Росії збирати сировинні долари в Фонді національного добробуту, при цьому обмежуючись символічною участю в загальних зусиллях.
Але ефект від розриву угоди застиг зненацька всіх. «Ніхто не очікував повного колапсу нафтового ринку. Саудівська Аравія і Росія втратили контроль над ситуацією, – каже Лук’янов. – Їм потрібно вийти з цієї ситуації, не втративши обличчя».
Навряд чи це в принципі можливо, скептична аналітик головний аналітик Energy Aspects Амріта Сіна. Адміністрація США не може директивно змусити сланцевиків зрізати видобуток; якщо не беруть участі Штати, видобуток не скорочуватиме Росія, а без участі Росії на угоду не підуть саудівці, пояснює вона.
