Росія зміцнює Калінінград, побоюючись атаки НАТО

Росія зміцнює Калінінград, побоюючись атаки НАТО

У січні минулого року в мережу просочилися документи, в яких містилася інформація про розгляд німецькими військовими експертами сценарію, за якого Росія перемагає Україну, а потім атакує балтійських членів НАТО.

Кремлівський диктатор Володимир Путін ясно дав зрозуміти своє ставлення до Латвії, Литви та Естонії. Ці держави, що колись входили до складу Радянського Союзу, здобули незалежність після його розпаду. І Путін хоче повернути їх під контроль Росії, пише оглядач 19fortyfive Стів Балестрієрі.

Калінінградська область – російський ексклав на південному узбережжі Балтійського моря і найзахідніша частина Російської Федерації. Незважаючи на відсутність сухопутного зв’язку з рештою території Росії, вона займає площу близько 15 000 квадратних кілометрів і населена приблизно мільйоном осіб. Її адміністративний центр – місто Калінінград.

Основні поставки в регіон здійснюються залізницею через Білорусь – союзника Путіна – і Литву. При цьому повідомляється, що ця залізнична лінія знаходиться в ключовій точці.

Калінінград відділяє від Білорусі Сувалкський коридор. У цій області розміщені тисячі російських військовослужбовців, сучасні винищувачі і навіть ядерна зброя. Раніше згаданий Сувалкський коридор також є єдиним шляхом наземного і залізничного сполучення між Польщею і Центральною Європою та країнами Балтії – можливо, найбільш уразливими членами НАТО.

Деякі поставки в Калінінград надходять також через порт у Санкт-Петербурзі. Тут розміщений Балтійський флот Росії.

Сам Калінінград розширює можливості Росії з проектування своєї сили в Балтійському регіоні, маючи в своєму розпорядженні засоби ППО, засоби радіоелектронної боротьби, ракети та інше озброєння.

За даними литовської розвідки, Росія відповідає на розширення присутності НАТО в Балтійському регіоні значним збільшенням своєї військової сили в цьому районі.

З моменту вторгнення в Україну Росія неодноразово погрожувала Польщі та країнам Балтії у відповідь на їхню позицію щодо конфлікту, проводячи демонстративні військові навчання в Калінінградській області та Білорусі. Однак це не зупинило Варшаву і Вільнюс, що ще більше посилило роздратування Москви.

Деякі аналітики вважали, що Москва розраховувала на швидку поразку України, за якою послідувало б перекриття Сувалкського коридору і провокації на кордоні Литви з Білоруссю для оцінки реакції НАТО. Це дало б змогу ізолювати країни Балтії від решти Європи і піддати їх подальшим атакам.

ЗМІ пише, що Путін сильно розраховував – і, можливо, продовжує розраховувати – на відсутність єдності на Заході.

Зі вступом Швеції та Фінляндії до НАТО геополітична ситуація в Балтійському регіоні кардинально змінилася. Балтійське море фактично стало «озером НАТО», а Калінінград і Санкт-Петербург опинилися в зоні досяжності шведських ракет і авіації.

Росія розмістила ядерну зброю в Калінінграді, щоб захистити його від потенційного вторгнення з боку прибалтійських країн з півночі, Польщі з півдня, а також Швеції і НАТО із заходу. Зараз регіон опинився в ізоляції, а російські війська опинилися у вкрай вразливому становищі в Калінінградській області.

Проте, через колосальні витрати ресурсів на війну в Україні – живої сили, танків, авіації та техніки – у Путіна немає можливості відкрити другий фронт із використанням Калінінграда і Білорусі як плацдарму.

Незважаючи на це, Литва називає Калінінградську область «найбільшою загрозою в регіоні», а Польща продовжує побоюватися артилерійських і ракетних ударів з її території по країнах НАТО.

Майбутнє Калінінграда залежатиме від того, наскільки ослабне або зміцниться Росія після завершення війни з Україною. Росія не захоче його втратити – це завдало б удару по престижу Путіна. Однак демілітаризація Калінінградської області могла б на якийсь час забезпечити мир, можливо, навіть відкрити шлях до повернення незалежного Кенігсберга.

Поділитись