Запланована цього тижня зустріч міністрів оборони країн Вишеградської групи — Чехії, Словаччини, Угорщини та Польщі — зірвалася.
Дві країни бойкотували захід через позицію Угорщини щодо ситуації навколо України. Угорців розкритикували навіть традиційно дружні їм поляки.
Засідання міністрів оборони країн Вишеградської групи, до якої входять Чехія, Словаччина, Угорщина та Польща, мало відбутися у Будапешті 30 та 31 березня, але було скасовано через позицію Угорщини щодо війни в Україні. За даними Австрійського агентства друку, у заході мала взяти участь міністр оборони Австрії Клаудіа Таннер, скасування заходу підтвердила її представник.
Цю зустріч бойкотували глави міноборони Чехії та Польщі, які висловили незгоду з позицією Угорщини щодо ситуації в Україні.
Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив, що його країна не підтримує нових санкцій щодо Росії, зокрема, у сфері енергоресурсів, оскільки вони завдали б Угорщині більшої шкоди, ніж її східному партнеру. Будапешт також відмовився спрямовувати озброєння для українського уряду та забороняє переправку зброї для України через свою територію.
Міністр оборони Чехії Яна Чорнохова пояснила скасування свого візиту до Будапешта тим, що Угорщина не підтримала ініціативу інших держав ЄС запровадити ембарго на постачання енергоносіїв із РФ.
«Я не поїду на зустріч голів міноборони групи V4 у Будапешті. Я завжди виступала за контакти у групі V4, і мене дуже засмучує, що зараз для угорських політиків дешева російська нафта важливіша за українську кров»,— сказала вона. Пізніше позицію Чорнохової підтримав голова міноборони Польщі Маріуш Блащак.
З польського боку про Угорщину висловлювався і прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, який звинуватив владу цієї країни, а також Австрії та Німеччини у стриманій позиції щодо розриву торговельних відносин із Росією.
«Вони утримуються від далекосяжних висновків. Таких, щоб якнайшвидше, тут і зараз, розірвати торгівлю з Росією», — наголошував Моравецький.
Що буде з Вишеградською групою
Суперечності, що виникли у Вишеградській групі, зовсім не вплинуть на її існування, упевнений старший науковий співробітник ІСЕМО РАН Дмитро Офіцеров-Бєльський.
«Країни цієї групи перебувають у співдружності не лише через Росію: основне, що змушує їх бути разом, незважаючи на деякі протиріччя, – це необхідність відстоювання своїх позицій у ЄС», – зазначив експерт.
Як пояснив Офіцеров-Бєльський, країни цієї групи хочуть бути почутими в Західній Європі і часто ризикують опинитися за бортом ухвалення всіх важливих рішень у ЄС.
За словами експерта, країни Вишеграської групи об’єднують багато питань, у тому числі нападки Брюсселя та деяких європейських столиць на адресу Польщі та Угорщини через те, що у цих країнах є проблеми з демократією.
«Цю групу часто представляють як організацію. Цілком ні. Вишеградська група є консультативною, не більше того. Вона переживала вже не один етап охолодження у відносинах між країнами-учасницями і вже були розмови про те, що група розпадеться. Але там, по суті, нічого руйнувати, бо не так вже й багато створено. Вишеградська група інституційно не розвинена», – сказав він.
