Польща не змогла вибрати президента у першому турі голосування

Польща не змогла вибрати президента у першому турі голосування

У Польщі підводять підсумки президентських виборів, на який вийшли 11 кандидатів. За даними екзит-полів, уникнути другого туру чинній владі не вдалося.

За даними екзит-полів, чинний президент Польщі Анджей Дуда набирає 41,8% голосів, кандидат від опозиції – мер Варшави Рафал Тшасковскій – 30,4%.

Вони досить серйозно відірвалися від найближчого переслідувача незалежного кандидата Шимона Холовні (13,3%), на четвертому місці – Кшиштов Босак від об’єднання націоналістів і євроскептиків Кшиштоф Босак (7,4%). Іншим кандидатам не вдалося подолати рубіж 3%.

Явка, за цими ж даними, склала майже 63%. При цьому попередні підсумки, що публікуються Варшавою, в цілому, підтверджують коректність результатів, які дають соціологи.

Спочатку політологи прогнозували, що результат голосування не вдасться вирішити в один тур. Так само, як спостерігачам було очевидно, що учасниками другого туру стануть Анджей Дуда (кандидат від партії «Право і справедливість») і Рафал Тшасковскій ( «Громадянська платформа»). Тепер питання, хто стане президентом Польщі на наступні п’ять років, вирішиться 12 липня.

Спочатку вибори повинні були пройти в травні, але через несприятливу обстановки з розповсюдження коронавірусу в Польщі, голосування довелося скасувати, хоча дискусії про можливість організації виборів – аж до можливості голосувати поштою – йшли практично до останнього. Тоді, правда, цьому противилися співробітники поштової служби – вони просто турбувалися про своє здоров’я.

Вибори в травні були вигідні Дуді: він користувався достатньою підтримкою, щоб переобратися президентом вже в першому турі. На руку йому, як не дивно, грала ситуація з коронавірусів – на тлі ситуації в інших європейських країнах становище в Польщі здавалося більш виграшним. Крім того, в умовах зовнішньої і досить несподіваною загрози (як пандемія) польське суспільство виявилося цілком схильне згуртуватися навколо чинної влади.

Зараз же ситуація змінилася. Спочатку до Дуді з’явилися питання після того, як Варшаві все ж не вдалося стримати натиск коронавірусу, після – скандал, викликаний підозрілими держконтрактів на закупівлі медобладнання.

Коронавірус також посилив тенденцію до загострення економічних проблем, що існують в Польщі. Тому електоральна база, на яку міг спертися Дуда, виявилася дещо розмита.

Примітно, що Тшасковскій як кандидат на пост президента Польщі з’явився вже тоді, коли вибори були перенесені на червень. Спочатку громадянську платформу повинна була представляти віце-спікер сейму (нижньої палати парламенту) Малгожата Кідава-Блоньска. Однак вона не змогла пройти виборчу кампанію рівно, і на її фініші мала вкрай посередні рейтинги, а завершальним акордом стало її заклик ігнорувати вибори. Тоді експерти були практично впевнені, що сильного кандидата опозиція уявити не змогла.

«Громадянська платформа», скориставшись перенесенням виборів, пішла на заміну кандидата. Представляти партію став Рафал Тшасковскій, і це виявилося дієвим рішенням.

Ще до першого туру голосування соціологи пророкували, що головними претендентами на проходження до другого туру стануть чинний глава держави і мер Варшави з результатами близько 40% і 30% відповідно. І цьому є своє пояснення.

«Тшасковскому не потрібно було нікому представляти або якось розкручувати. Він молодий, сучасний, ідеальний кандидат для лібералів. При цьому можна говорити і про своєрідний емоційний шантаж виборців інших сил – слабких лівих, аграріїв, прихильників незалежних кандидатів: Тшасковского позиціонують як єдиного кандидата, здатного перемогти «Право і справедливість», і тому голосувати за нього потрібно, незважаючи на всі ідеологічні відмінності» , – цитує «Бі-бі-сі» польського політолога Мацея Петровського.

В результаті два кандидата – від влади і опозиції – ділять електорат, який, в цілому, дотримується різних парадигм в поглядах на політику. Дуда грає на полі консервативних виборців, які шукають у владі захисту традиційних цінностей. Тшасковскій претендує на голоси тих, хто є прихильником ліберальних поглядів. Саме цей поділ викликає складності в подальшому прогнозуванні. Поки що неясно, як розподіляться голоси тих кандидатів, які вибули з гонки. Все ж і Дуда, і Тшасковскій мають істотні недоліки в очах цієї частки виборців: президент виглядає занадто консервативним, мер Варшави – занадто ліберальним.

І дійсно, якщо вірити даним соціологів, за Дуду віддавали голоси жителі малих міст і сіл. Великі ж міста віддавали перевагу Тшасковскому.

Нинішні проміжні результати лише фіксують, що в Польщі все ж закріплюється формально склалася двопартійна система – «Право і справедливість» і «Громадянська платформа» по черзі змінюють один одного останні 15 років. І це також ускладнює становище обох кандидатів – у кожної з політичних сил склалася досить жорстка репутація, а тому перетягнути голоси інших партій виявиться скрутним.

З’явився на цей момент соцопитування свідчить, що Дуді вдасться перемогти у другому турі з мінімальною перевагою. Телеканал TVP представив дані дослідження, згідно з якими Дуда в другому турі набере 50,9%, а Тшасковскій – 49,1%. Лабораторія Kantar дає дещо інші, але схожі цифри – 45,5% за Дуду і 44,7% за Тшасковского.

Так чи інакше, поки що ці дані не відображають картину реальних настроїв виборців до 12 липня, оскільки кандидати ще не приступили до другої фази виборчої кампанії.

Поділитись