Президент США Джозеф Байден зробив запит у конгресу на наступний фінансовий рік $ 752,9 млрд на національну оборону.
Велика частина цієї суми – $ 715 млрд – призначається Пентагону. У проекті бюджету міноборони передбачені найбільші з часів Другої світової війни витрати. Військові пояснюють, що це потрібно США для того, щоб «при необхідності боротися і виграти наступну війну».
«Міністерство оборони повинно бути готовим до того, щоб йти в ногу з нашими конкурентами і при необхідності боротися і виграти наступну війну <…> не останню», – заявив глава Пентагону Ллойд Остін, виступаючи в комітеті у справах збройних сил палати представників американського конгресу. Він зазначив, що під час підготовки пропозицій щодо оборонного бюджету США враховувалися можливості нових воєн. Зокрема, більш серйозну увагу необхідно приділяти Китаю – на «тихоокеанської ініціативу стримування» закладено понад $ 5 млрд.
За словами глави міноборони, він видав внутрішню директиву, головна мета якої – «посилити стримування Пекіна, прискорити розробку передових можливостей, нових оперативних концепцій, оживити нашу мережу регіональних союзників». Остін додав, що Китай – не єдина загроза для США. Особлива увага при складанні бюджету приділено «протистояння ворожості з боку Росії». За словами Остіна, зокрема, мова йде про кіберпросторі – на операції в цій сфері військові розраховують отримати $ 10 млрд.
Ще дві країни, які Сполучені Штати розглядають як загрозу, – Північна Корея та Іран. «З акцентом на космос, протиракетну оборону наш бюджет також допоможе нам протистояти зростаючому потенціалу балістичних ракет цих держав», – пояснив шеф Пентагону.
Зокрема, передбачаються інвестиції в гіперзвукових зброю, мікроелектроніку, технології 5G, штучний інтелект, суднобудування, ядерну модернізацію і системи космічного базування. На модернізацію ядерної тріади в оборонному бюджеті закладено близько $ 28 млрд, а на розробки, дослідження і випробування в області нових озброєнь – $ 112 млрд.
Ледь прийшовши до влади, адміністрація Джо Байдена взяла курс на зміцнення оборонного співробітництва з союзниками в Індо-Тихоокеанському регіоні. Головна мета, яку перед собою ставили у Вашингтоні, – стримування Китаю. Під час свого першого телефонної розмови з японським колегою Нобуо Кісі глава Пентагону Ллойд Остін підтвердив, що в разі військового конфлікту Токіо і Пекіна США відповідно до договору про безпеку з Японією готові боронити острова Сенкаку (китайська назва Дяоюйдао), на які претендує КНР. Втім, союзники США в Азії не налаштовані на жорстку конфронтацію з Пекіном і віддають перевагу більш гнучку модель відносин з Китаєм – одночасне суперництво і співробітництво.
У листопаді минулого року в Ханої військово-політичні союзники США в Індо-Тихоокеанському регіоні, включаючи Японію, Південну Корею, Австралію, Нову Зеландію, Сінгапур, Філіппіни і Таїланд, підписали з Китаєм угоду про всебічне регіональному економічному партнерстві (Regional Comprehensive Economic Partnership). Його мета – створення найбільшої в світі зони вільної торгівлі з об’ємом ВВП $ 28 трлн, а це більше 32% від загального світового обсягу ВВП.
