Чи можливі дострокові місцеві вибори? Які законодавчі зміни потрібні місцевому самоврядуванню і що буде з децентралізацією? На ці питання відповідали експерти, представники місцевого самоврядування та чинні і майбутні народні депутати.
Чи можливі дострокові місцеві вибори?
«Я не бачу конституційних підстав для дочасних місцевих виборів. Варто розуміти, що первинним є завершення децентралізації, лише після цього можна проводити вибори. Більше того, строкові вибори передбачені у жовтні 2020 року — у нас є неповний рік, щоб завершити реформу, тому що у ній є багато незакінчених етапів.
Чи можливі не загальноукраїнські місцеві вибори? Так, це може бути в окремих громадах, де виявлено порушення з боку міських голів чи депутатських корпусів. Тоді Верховна Рада має підстави для оголошення дострокових виборів у певній громаді. Але це зовсім різні процеси, і тоді це не буде перешкоджати завершенню реформи децентралізації», — Віталій Загайний, голова правління Центру громадських ініціатив.
З приводу дострокових виборів — у будь-якому випадку, це спершу має бути предметом внутрішньо-партійної дискусії, оскільки у партії є більшість. Зараз ми трохи забігаємо наперед, тому що ведуться консультації, але такого рішення ще не було. Бажаний сценарій, звісно — проводити вибори у 2020 році.
«Спершу реформа» — це пріоритетний шлях, який корисний країні. В інтересах держави довести реформу до кінця, незалежно від політичних прапорів. Те саме стосується і закону про місцеве самоврядування, до якого треба зміни, і до закону про місцеві державні адміністрації. Ми точно будемо над цим працювати і не будемо “вбивати” ті ініціативи, які вже були внесені в парламент», — Віталій Безгін, представник партії «Слуга народу».
«Сьогодні немає жодних правових підстав для виборів, окрім бажання «на хвилі» отримати більшість у місцевих радах. Дуже сподіваюся, що законодавство не буде розтоптане і вибори пройдуть у передбачений Конституцією термін, у 2020 році. Знову таки, кошти з бюджету для цього не виділені, і це був би серйозний шок для бюджету. Вартість місцевих виборів співмірна з вартістю проведення парламентських виборів — це може коштувати не менше 2 мільярдів гривень у разі їх чергового проведення.
Дуже важливо, щоб процедури об’єднання завершилися до чергових виборів, ідеально — щоб були внесені відповідні зміни до Конституції. Потрібно покращити законодавчу базу, провести якщо не добровільне, то примусове об’єднання — і тоді вже йти на чергові вибори з новим територіальним устроєм», — Олександр Черненко, народний депутат України.
«Нам потрібен певний час, щоб завершити реформу. Дуже бажано — вкрай бажано — внести зміни до Конституції. І якщо це робити дуже швидко, з’явиться можливість на березень місяць, але немає сенсу робити це у березні і півроку чекати на бюджетний процес. І, головне — необхідний час, щоб навчити префектів працювати у новій системі. Півроку — якраз той термін, який для цього потрібен. Тому я ні з технічної, ні з юридичної, ні з політичної точки зору не бачу доцільності проведення дострокових місцевих виборів. … Я бачу одну підставу — це внесення змін до Конституції, і саме у цих змінах має бути вказано, коли мають бути вибори. Якщо ні — то у жовтні 2020 року. Це те, що буде найбільш легітимно.
Не можна робити дострокові вибори всюди — лише в окремих громадах. Винятком може бути Київ: якщо буде прийнято закон про розмежування повноважень міського голови і голови КМДА, то у зв’язку з тим, що вибори міського голови відбувались на одній основі, під один статус, це буде привід, щоб були проведені вибори до міської ради і міського голови, у зв’язку з тим, що буде абсолютно інший статус», — Юрій Ганущак, експерт з децентралізації.
«Чи можливо це у законодавчому полі? Ні. Чи доцільно? Дійсно недоцільно. Хоча на місцях не бояться виборів, ті об’єднані громади, які півроку-рік тому створилися підуть на вибори … Мова дійсно йде про те, щоб завершити реформу місцевого самоврядування — все, що необхідно, вже напрацьовано — і вийти на місцеві вибори на новій територіальній основі. Це буде найефективніший та найдоцільніший варіант», — Валентина Полтавець, виконавчий директор Асоціації об’єднаних територіальних громад.
«Місцеві вибори методологічно заплановані через рік після парламентських для того, щоб бути індикатором правильного руху центральної влади для задоволення інтересів громадян, або неправильного. І це не тільки в Україні, а й в Іспанії, Франції, Німеччині. …
Щоб якщо щось піде не так — люди, скориставшись голосом на місцевих виборах, показали, чи задоволені рухом країни», — Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України.
«Спочатку має завершитися реформа і сформуватися новий територіальний устрій, а потім — вибори… Якщо пройдуть дочасні вибори на тій основі, яка є сьогодні, частина людей оберуться в громадах, частина в районах — це недопустимо», — Олександр Корінний, голова Новоукраїнської міської ради.
За якою системою мають проходити строкові місцеві вибори?
«Чинний закон про місцеві вибори недосконалий, його потрібно змінювати. З іншого боку, є проголосований Виборчий кодекс, де передбачена система відкритих списків у ради великих міст і обласні ради, та багатомандатна мажоритарка у малі міста, районні ради, села і селища. Але він набуде чинності з 2023 року… Якщо є політична воля у нового парламенту і президента, ніщо не заважає змінити строки і спробувати запровадити нову систему, передбачену у Виборчому кодексі, вже цієї осені», — Олександр Черненко.
«Ми прихильники мажоритарки, тому що не має бути великої політики на місцевому рівні. Два тури у великих містах [від 90 тисяч виборців] — абсолютно нормальна система, тому що це підвищує легітимність обраного міського голови», — Олександр Слобожан.
Як завершити реформу децентралізації?
«Концепція реформи вивірена не один раз з органами місцевого самоврядування. Все, що необхідно, вже напрацьоване — але Верховна Рада не мала політичної волі прийняти це законодавство. Новій Верховній Раді можна брати на озброєння ці законопроекти», — Валентина Полтавець.
«Восени необхідно виносити на голосування три вкрай необхідні законопроекти — закон «Про засади територіального устрою», безпосередньо територіальний устрій та новий закон про столицю, оскільки столиця регулюється у нас окремим законом», — Віталій Безгін.
«Позиція про три пріоритетні законопроекти дуже тішить, але це лише початок. У нас є серйозний конфлікт норм між законом про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, розмежування повноважень. Є конфлікт компетенцій, і це дуже серйозна проблема для місцевого самоврядування», — Олександр Слобожан.
«Щоб завершити децентралізацію, треба прийняти не три, а набагато більше законів. … У парламенті цього скликання ми відчували дуже серйозний спротив децентралізації — і деяких місцевих еліт, і деяких політичних партій. Чи зможе новий парламент серйозно цьому протистояти — побачимо», — Олександр Черненко.
«Маніфест для майбутнього парламенту дуже простий. Це найбільш вдячна реформа. Той, хто її завершить — отримає всі лаври. Той, хто спробує ризикнути і зробити навпаки — не отримає лаврів, а отримає фіаско», — Юрій Ганущак.
За матеріалами Децентралізації.
