Співголова фракції Лівої партії в Бундестазі (парламенті ФРН) Дітмар Барч запропонував кандидатуру Ангели Меркель, яка обіймала посаду канцлера Німеччини в 2005-2021 роках, виступити посередником у врегулюванні української кризи.
“У неї є авторитет обох сторін конфлікту, необхідний для того, щоб заспокоїти ситуацію”, – зазначив Барч у опублікованому у вівторок інтерв’ю медіагрупі “Функе”. Уряд канцлера ФРН Олафа Шольца (СДПН), на його думку, не відіграє посередницьку роль, яку виконувала його попередниця. “Федеральному уряду слід би обговорити [це], щоб разом із Францією запропонувати Меркель як можливий мирний посередник між Росією та Україною”, – підкреслив співголова фракції “лівих”.
Німеччина разом із Францією є учасниками нормандського формату, створеного для врегулювання конфлікту в Україні. У 2015 році у Мінську Меркель та тодішній президент Франції Франсуа Олланд виступили посередниками на переговорах щодо врегулювання української кризи. Тоді лідери чотирьох країн (Росія, Україна, Німеччина та Франція) погодили комплекс заходів щодо виконання досягнутих домовленостей, так званих мінських угод, які лягли в основу вирішення конфлікту в Україні.
Останнім часом у країнах Заходу, а також у Києві звучать твердження про можливе вторгнення Росії на українську територію. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав подібну інформацію порожнім та безпідставним нагнітанням напруженості. Він підкреслив, що Росія ні для кого не становить загрози. При цьому Пєсков не виключив можливості провокацій для виправдання таких заяв і попередив, що спроби силового вирішення кризи на південному сході України матимуть найсерйозніші наслідки.
10 лютого в Берліні пройшли переговори політрадників “нормандської четвірки” (Росія, Україна, Німеччина та Франція), що тривали протягом дев’яти годин, за підсумками яких не вдалося погодити спільний документ. Заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак назвав ситуацію патовою. За його словами, від представника Києва не вдалося домогтися згоди на прямий діалог з республіками Донбасу щодо майбутнього статусу регіону у складі постконфліктної України. При цьому під час обговорення проекту спільного комюніке українська сторона відмовилася навіть цитувати мінські угоди, зазначив він.
Мінські угоди передбачають не лише припинення вогню, відведення озброєнь, амністію, відновлення економічних зв’язків, а й проведення глибокої конституційної реформи в Україні, результатом якої має стати децентралізація влади з урахуванням особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей. Проте досі затверджений у лютому 2015 року комплекс заходів щодо виконання мінських угод не реалізовано.
