В Молдові пройшли президентські вибори та референдум про євроінтеграцію, які завершилися неоднозначними результатами для обох домінуючих сторін: проєвропейською частиною населення та євроскептиками. 3 листопада очікуємо другий тур президентських виборів. Чому українцям варто слідкувати за боротьбою Майї Санду та Олександра Стояногло?
Україну та Молдову Євросоюз сприймає як пару – обидві країни йдуть до ЄС разом. Попри те, що для України найважливішим завданням є захист державних кордонів, й питання євроінтеграції не на часі до завершення війни – сучасні виборчі процеси в Молдові дозволяють нам зазирнути у власне післявоєнне майбутнє.
Політолог, керівник Фонду «Українська політика» Кость Бондаренко в розмові для «Нового формату» пояснює значущість виборів у Молдові для українців.
«Нам варто стежити за тим, що відбувається в Молдові, оскільки ми можемо повторити і електоральний, і технологічний цикл того, що ми бачили нещодавно. Залежно від того, хто буде формувати органи влади у Молдові, залежатиме значною мірою і ситуація біля наших південно-західних кордонів. Через територію Молдови в Україну йде військова допомога. Якщо до влади прийдуть сили, які не орієнтуються на Захід, то ми можемо втратити частину можливостей для логістики та поставок в Україну», – зазначає політолог.
«Поки що ситуацію варто розглядати через призму саме молдавських інтересів. Для Молдови питання євроінтеграції актуальне. Країна переживає складні процеси, тому що є багато людей, які дуже хотіли б інтегрувати Молдову в Румунію. Хоча як в Молдові, так і в Румунії значна частина населення проти цього обʼєднання. Тобто ці етнополітичні процеси відбуваються далі. Майя Санду, висунувши гасло євроінтеграції, в першу чергу хотіла б пришвидшити інтеграцію Молдови в Румунію. Цей референдум був екзистенційним за своїм характером: він мав значення того, чи збережеться Молдова як окрема одиниця, чи вона може бути поглинута Румунією».
Для України це питання не стоїть так гостро, але, за словами Костя Бондаренко, може постанути пізніше: «В України є свої певні невирішені питання із іншими членами ЄС: частково з Румунією щодо Північної Буковини, з Польщею щодо Галичини, з Угорщиною з приводу Закарпаття. В України є свої бажання пришвидшено євроінтегруватися, але в той же час є значна частина людей, які вважають, що потрібно зачекати й подивитись, як розгортатимуться процеси після війни, і вже потім вести діалог з ЄС як рівний з рівними».
На Молдову очікує другий тур президентських виборів. До того моменту – жорстка боротьба за прихильність нових виборців.
«У Олександа Стояногло є можливість поповнити свій електоральний ресурс за рахунок інших опозиційних кандидатів, які можуть заохочувати свій електорат голосувати за нього. Може відбутися ситуація, коли за Стояногло голосуватимуть не тому, що він висуванець партії соціалістів, не тому, що він колишній генеральний прокурор, а голосуватимуть, бо він опонент Майї Санду», – коментує Бондаренко.
«Майя Санду значною мірою вичерпала свій електронний потенціал. Їй буде важко знайти нових виборців. Певну роль зіграє кандидат, який фінішував третім – Ренато Усатий. Він вже заявив, що нинішня влада повинна піти. Цілком можливо, що він торгуватиметься. Усатий розуміє, що його дії впливатимуть на питання виборів до майбутнього парламенту наступного року. З ним вестимуть перемовини і представники опозиції, і представники влади. Хто більше пообіцяє – на користь того він і спрацює. Очевидно, що простого заклику від Усатого буде мало, але деякі жести та натяки можуть направити частину його електорату на співпрацю з владою».
Мирослава Коваленко, спеціально для «Нового формату»
