Білорусь повернула Москві 32 росіян, яких раніше оголосила «бійцями ПВК Вагнера».
У Мінську стверджували, що група прибула в республіку для дестабілізації обстановки в період президентських виборів. При цьому Лукашенко не виключав, що може видати затриманих Києву. Чому Батька не став розглядати український запит на екстрадицію росіян і як цей крок відіб’ється на відносинах Москви і Мінська?
У п’ятницю Мінськ видав Москві 32 росіян, яких в Білорусії називали «бійцями ПВК Вагнера». Росіяни повернулися на батьківщину «наземним маршрутом через російсько-білоруський кордон». Один із затриманих, який має також і білоруське громадянство, залишився на території республіки.
Як йдеться на сайті російської Генпрокуратури, передача пройшла в суворій відповідності з нормами міжнародного права і законів обох країн. Мінськ задовольнив клопотання генпрокурора Росії Ігоря Краснова. Документ був відправлений з Москви 5 серпня о відповідно до передбаченого Мінської Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.
Джерело «Інтерфаксу» стверджує, що кримінальну або інше процесуальне переслідування росіянам більше не загрожує. Чоловікам доведеться пройти двотижневий карантин по коронавірусу, перш ніж вони зможуть повернутися до своїх родин.
Нагадаємо, затримання російських громадян відбулося під Мінськом 29 липня. Група з 32 осіб перебувала в санаторії «Белорусочка». Місцеві силовики назвали більшість затриманих бійцями «приватної військової компанії Вагнера». На наступний день СК Білорусії повідомив, що росіян підозрюють в підготовці масових заворушень. У відповідь на це Москва заявила, що затримані є співробітниками охоронного підприємства і транзитом через Мінськ прямували в Стамбул.
Також з’ясувалося, що деякі із затриманих раніше брали участь в бойових діях на стороні ополченців Донбасу. Інформація про деякі з них потрапила на український сайт «Миротворець». При цьому Київ заявив, що 28 із затриманих – громадяни України, і 12 серпня направив в білоруську генпрокуратуру запит про їх видачу, причому український суд встиг прийняти рішення про їх заочний арешт.
Через деякий час, ЗМІ з посиланням на джерела в російських спецслужбах повідомили, що затримання «вагнерівців» було підсумком масштабної провокації.
Директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський переконаний, що Лукашенко після виборів і багатотисячних акцій протесту виявився в ситуації, коли йому необхідна підтримка Росії.
«Після президентських виборів в Білорусі сталася страшна плутанина. Люди з оточення президента вже починають замислюватися про те, наскільки перспективно залишатися в його команді. Зараз Лукашенко змушений зближуватися з Москвою, оскільки ситуація для нього стає все гірше і гірше», – сказав він.
При цьому Погребинський додав, що команда президента України Володимира Зеленського спочатку розуміла, що їх запит до Мінська на видачу 28 людина не буде задоволений. На це частково вказує і суха реакція МЗС України, де відзначили, що «предмет подальшого діалогу» з Мінськом «пропадає сам по собі».
«Команда Зеленського відреагувала на думку правих націоналістів, які стежать за кожним кроком президента. Але вони прекрасно розуміли, що не отримають відповіді з боку Мінська», – пояснив політолог.
Головний редактор RT Маргарита Симоньян також пов’язує рішення Лукашенка відпустити росіян з тим, що відбувається в республіці.
“Ось як смажений півень клюнув, так і наші браточки повернулися на Батьківщину спокійненько. Але ж вести себе пристойно треба завжди. Не тільки коли смажений півень клює», – написала Симоньян в своєму Telegram-каналі.
Схожої точки зору дотримується і гендиректор Російського ради з міжнародних справ Андрій Кортунов.
«По-перше, очевидно, що Лукашенко зараз дуже зацікавлений в підтримці Москви. Оскільки його положення хитке, ряд країн не визнав підсумки виборів, а опозиція продовжує наполягати на скасуванні їх результатів, йому важливо заручитися доброзичливим ставленням з боку Росії», – сказав Кортунов.
«По-друге, такий крок побічно підтверджує, що історія із затриманням була провокацією. Також ясно, що підстав для передачі цих людей Україні немає. Тому повернення 32 росіян говорить про те, що Лукашенко готовий вжити заходів для поліпшення відносин з Росією. Хотілося б сподіватися, що таких прецедентів більше не буде», – додав політолог.
