Президент Білорусі Олександр Лукашенко розповів про свій намір повернути ядерну зброю в країну.
За його словами, він звернеться до російського колеги Володимира Путіна з таким проханням, якщо Німеччина відмовиться тримати на своїй території ядерну зброю і перемістить її в країну Східної Європи, під якою насамперед розуміється Польща.
В епоху холодної війни США і СРСР увійшли в жорстке протистояння з багатьох військово-політичних питань, але ядерна загроза залишалася з них найстрашнішим для всього світу. Тож у публічний простір цю тему виносили дуже обережно, обговорювали у ЗМІ рідко, хоча дипломати та військові вели закриті переговори щодо ядерної зброї майже безперервно. Фахівці тоді запевняли, що його до середини 1980-х років накопичилося так багато, що на кожного мешканця Землі припадало майже по 10 тонн вибухівки.
Розрядку напруженості в епоху розбудови та заклик Михайла Горбачова повністю ліквідувати ядерну зброю до 2000 року загалом міжнародне співтовариство сприйняло позитивно. Проте розвал СРСР спантеличив Захід: радянський ядерний потенціал міг потрапити до рук кількох президентів нових держав. Першою із країн СНД світова спільнота заспокоїла Білорусь, офіційно відмовившись від ядерної спадщини Радянського Союзу — у липні 1993 року вона приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Як заохочення за такий крок США, Росія та Великобританія надали Мінську гарантії безпеки, зафіксувавши свої обіцянки у Будапештському меморандумі 5 грудня 1994 року.
Судячи з нових заяв Лукашенка, він має намір перекреслити міжнародні договори, під якими ставив свій підпис. Але до цього його підштовхують самі ініціатори тих угод — західні країни, таку думку висловив у розмові зі ЗМІ дипломат та член-кореспондент Академії військових наук РФ Олександр Бартош.
Це крок у відповідь на заяву генсека НАТО Йєнса Столтенберга про можливе розміщення ядерної зброї в країнах Східної Європи. Загрози генсека — грубе порушення основоположного акта Росія-НАТО від 1997 року, де сказано, що ядерна зброя не повинна розміщуватись на території нових членів НАТО. Виходить, керівництво НАТО анулювало основний акт? США підписали договір AUKUS, який передбачає будівництво для Австралії ядерних підводних човнів. Це також порушення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Подвійні стандарти Заходу! Відповідь йому Лукашенка є логічною, — переконаний російський військовий експерт.
Президент Білорусі запевнив громадськість, що всі «сараї» на території республіки, в яких нібито була радянська ядерна зброя, завбачливо збережено. За даними фахівців, у БРСР перебувало 1180 стратегічних та тактичних ядерних боєзарядів. Лукашенко вже не раз публічно висловлював жаль про відмову від такої спадщини. Приєднання до ДНЯЗ ще у 2010 році він назвав «найжорстокішою помилкою».
Фахівці стверджують, що військово-технічна можливість повернути собі ядерний потенціал Мінськ має. Політолог та експерт з Білорусі Олександр Зімовський уточнив, що саме мав на увазі президент під сараями для ядерної зброї.
У Білорусі на озброєнні стоять кілька артилерійських і ракетних систем, які можуть стріляти ядерним боєприпасом. Це радянська 152-мм армійська самохідна гармата 2С5 «Гіацинт-С» та радянський тактичний ракетний комплекс «Точка». Експлуатаційні терміни їх сплили, але вважається, що вони досі справні. Є також і радянські гармати 2А36 «Гіацинт-Б», що буксируються, — розповів співрозмовник.
Експерт нагадав, що для артилерійського калібру 152 мм у СРСР було спеціально розроблено ядерний снаряд потужністю від кілотони, офіційно його знято з озброєння, проте подальший розвиток систем ядерної зброї невеликої потужності ніколи не припинявся. Це означає, що застосування Білорусією ядерної зброї потужністю від кілотонни до 200 кілотон технічно цілком можливо, тому що всі необхідні засоби доставки є.
Але чи піде Росія назустріч Лукашенку? У цьому Москва не має жодної необхідності, переконаний білоруський політолог Дмитро Болкунець. Політолог нагадав, що сучасні засоби пришвидшують підліт ракет до кількох секунд, тому неважливо, чи є вони в Білорусі, чи на заході Росії.
До того ж, якщо ядерні комплекси будуть у Білорусі, вони роблять вразливою її територію. Американські ракети за радянських часів були спрямовані на ті пункти, де вони розташовувалися, зокрема у БРСР. Лукашенко створює загрозу життю білорусам. Але найголовніше, що він не розуміє, що до цих ракет його не підпустять – ядерна кнопка все одно залишиться в Росії. Він не розуміється на цих питаннях, просто намагається набити собі ціну, — переконаний політолог.
Болкунець зауважив, що так звані сараї — шахти базування колишніх радянських ракет — не порожні, в них розводять гливи та печериці. Ще місцеві господарники зберігають у колишніх військових коморах сіно. Вони точно будуть проти повернення до Білорусі смертоносних ракет.
До несподіваних висловлювань Олександра Лукашенка, схоже, у світі вже звикли. Проте експерти нагадують, що навіть у роки холодної війни спекулювати на ядерній темі у лідерів провідних держав було не прийнято — надто небезпечною для світу була тема, навіть на словах.
