Поки що конкретного рішення про новий пакет санкцій щодо Росії не було прийнято, але обговорення подальших обмежувальних заходів між країнами ЄС триває.
Про це заявили в Єврокомісії (ЄК), нагадавши, що глави МЗС країн об’єднання погодили вихід із угоди про полегшений візовий режим із РФ. У МЗС Естонії раніше повідомили, що нові рестрикції стосуватимуться також сфер торгівлі та енергетики. Країни G7 вже домовилися встановити поріг нафтових цін. ЄК опрацьовує таку ініціативу щодо російського газу. Однак опитані євродепутати та експерти вважають: Євросоюзу навряд чи вдасться досягти консенсусу у цьому питанні, оскільки в такому разі регіон повністю втратить наші енергоносії.
За підсумками неформальної зустрічі глав МЗС ЄС у Празі 30–31 серпня принципових заяв про новий пакет антиросійських санкцій не було. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель навіть визнав, що деякі країни об’єднання взагалі виступають за перегляд обмежень. Однак напередодні цієї зустрічі міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу заявив, що республіка вже висунула Єврокомісії свої пропозиції для восьмого пакету. За його словами, вони зачіпають енергетику та торгівлю, а також мають на увазі подальші обмеження на використання російськими банками SWIFT та розширення персональних списків санкцій.
Як пояснили у Єврокомісії, обговорення подальших обмежувальних заходів між країнами ЄС з їхніми міжнародними партнерами продовжуються, але поки що конкретного рішення про новий пакет санкцій ухвалено не було. Варто зазначити, що в Євросоюзі восьмий пакет називають сьомим, оскільки ухвалений 22 липня «шостий з половиною» мав на увазі лише посилення раніше введених рестрикцій.
— Ці шість раундів санкцій двічі коригувалися, щоб закрити правові прогалини та впорядкувати вжиті заходи, — зазначила прес-аташе із закордонних справ та політики безпеки Єврокомісії Палома Хол Кабальєро.
Відповідаючи на запитання, чи торкнуться нових заходів сфери енергетики, вона зазначила, що обговорення санкцій має конфіденційний характер, тому в ЄК не можуть публічно коментувати це питання. За її словами, ЄС продовжуватиме розглядати всі можливі санкції, щоб обмежити можливості Кремля щодо фінансування СВО.
Глава МЗС ФРН Анналена Бербок, у свою чергу, сказала у Празі, що Німеччина виступає за введення чергового пакету. Місцеві ЗМІ повідомляли: Берлін планує наполягати на встановленні стелі цін на російську нафту, у тому числі й таких великих покупців, як Індія.
Нагадаємо, 2 вересня глави мінфінів G7 домовилися запровадити граничний рівень цін на російську нафту. Деталі плану доопрацьовуються, його хочуть набути чинності до початку грудня — напередодні нафтового ембарго ЄС. Нагадаємо, у червні Євросоюз запровадив шостий пакет санкцій, що включає заборону на ввезення російських нафти та нафтопродуктів, що постачаються морем. Брюсселем передбачено перехідний період — до 5 грудня 2022 року допускаються «разові» угоди щодо імпорту або виконання контрактів на закупівлю російської нафти, укладені до 4 червня; для нафтопродуктів аналогічні угоди можливі до 5 лютого 2023 року. За інформацією Financial Times, країни «великої сімки» домовилася запровадити ліміт цін, спираючись саме на ці дати. На нафту з Росії – з 5 грудня, а на російські нафтопродукти – з 5 лютого 2023-го.
