7 грудня в Сочі відбулася зустріч президентів Росії і Білорусії Володимира Путіна і Олександра Лукашенка.
Головним питанням було підписання дорожніх карт по інтеграції. Значна частина документів була узгоджена ще в минулому місяці, проте зміст їх залишався таємницею для широкого загалу і навіть в експертному середовищі вагалися з оцінками.
Зустріч Путіна і Лукашенка показала, що процес інтеграції як і раніше просувається повільно і з труднощами. З самого початку переговори не задалися – після привітання і вступної промови Володимира Путіна і Олександра Лукашенка в кімнаті несподівано згасло світло.
“Закінчилася електрика”, – пошуткував Путін.
Перші дві години Путін і Лукашенко розмовляли з участю членів делегацій, потім під час обіду вони говорили тет-а-тет. Після діалогу «віч-на-віч» президенти знову продовжили переговори разом з главами урядів Росії і Білорусії Дмитром Медведєвим та Сергієм Румасом, міністрами обох країн. В цілому діалог президентів тривав більше п’яти годин. А по його завершенню Лукашенко поїхав без заяв для преси, що журналістами обох країн було розцінено однозначно – компромісу досягти не вдалося.
Розповісти про підсумки переговорів доручили голові Мінекономрозвитку Максиму Орєшкіну, але його прес-підхід затягувався.
“Невелика пауза, його викликав начальник”, – пояснили журналістам. “Зустріч президентів РФ і Білорусії запланована 20 грудня”, – заявив міністр пресі і додав, що по нафті і газу позиції Росії і Білорусії на переговорах президентів були серйозно зближені. “Вказівки для опрацювання отримані”, – додав він. Його виступ був коротким – рівно одну хвилину. Таким чином лідери дали зрозуміти, що традиційно продовжать діалог на неформальному саміті СНД, який пройде 20 грудня в Санкт-Петербурзі.
Однак підсумок нових переговорів передбачити складно – ще рік тому була сформована двостороння робоча група для подолання спірних питань, але за цей час вони так і не були вирішені. Тому про опрацювання яких вказівок обмовився Орєшкін – неясно. І в Москві, і в Мінську, кажучи про Союзну державу, завжди відзначали пріоритетність цього напрямку в двосторонніх відносинах. Ситуацію, проте, ускладнював ряд протиріч між двома країнами. Так, Лукашенко неодноразово заявляв про те, що будь-які інтеграційні процеси не повинні зачіпати суверенітет Білорусі.
“Ми ніколи не збиралися і не збираємося входити до складу будь-якої держави, навіть братської Росії”, – підкреслив він незадовго до зустрічі в Сочі.
У Мінську напередодні сочинських переговорів пройшли акції протесту проти інтеграції. На думку деяких демонстрантів, вона може обернутися для Білорусії «окупацією».
При цьому, як неодноразово відзначали і російські, і білоруські експерти, позиція керівництва Білорусі викликає ряд питань – фактично Лукашенко чекає від Кремля преференцій і пільг, в першу чергу, економічних, мало що пропонуючи натомість.
