Імператор Японії Нарухіто провів в імператорському палаці церемонію затвердження нового прем’єр-міністра країни Фуміо Кісіда, потім в присутності монарха відбудеться і церемонія затвердження кожного члена кабінету.
Імператор Японії в присутності колишнього прем’єр-міністра Есіхіде суги і глав двох палат парламенту вручив новому прем’єру Фуміо Кісіда документ про затвердження його на цей пост. З цього моменту Кісіда офіційно стає главою кабінету міністрів.
Згідно з церемоніалом, приблизно через годину після цього в зал, де знаходиться новий прем’єр-міністр і імператор, по одному входять члени нового уряду і отримують документ про своє призначення державним міністром з рук прем’єра в присутності імператора.
На документі, написаному тушшю і пензлем, зазначено, що ім’ярек призначається державним міністром від імені прем’єра, потім слідує ім’я імператора і його друк. Офіційне призначення на пост в ту чи іншу міністерство члени кабінету отримають в канцелярії прем’єр-міністра на підставі його наказу вже після церемонії в імператорському палаці. З цією особливістю пов’язано те, що при перестановках в кабінеті церемонія необхідна тільки тим, хто вперше входить до складу уряду: ті міністри, які зберегли місце в кабінеті, навіть якщо змінюють відомство, церемонію не проходять.
Після церемонії уряд вважається офіційно сформованим. Потім кабінет міністрів проводить своє перше засідання, за яким послідує прес-конференція нового глави кабінету Фуміо Кісіда і міністрів.
Біографія Фуміо Кісіда
Японський державний діяч Фуміо Кісіда народився 29 липня 1957 року в Хіросімі (Японія).
У 1982 році закінчив юридичний факультет Університету Васеда в Токіо.
В цьому ж році почав працювати в Японському банку довгострокового кредитування (The Long-Term Credit Bank of Japan, Ltd.).
У 1987 році став помічником члена Палати представників.
У 1993 році був вперше обраний до Палати представників парламенту Японії (переобирався на восьми виборах поспіль).
У 1997 році Фуміо Кісіда очолив молодіжну організацію Ліберально-демократичної партії.
У 1999 році – парламентський заступник міністра будівництва (другий кабінет Кейдзо Обути), з 2000 року обіймав посаду парламентського заступника міністра будівництва (кабінет Есіро Морі).
У 2001 році обійняв посаду віце-міністра освіти, культури, спорту, науки і технологій (кабінет Дзюн’їтіро Коїдзумі).
У 2005 році Кісіда – голова Комітету охорони здоров’я і праці Палати представників.
У 2007 році – міністр з особливих доручень кабінету міністрів (перший кабінет Сіндзо Абе), відповідав за питання Окінави і північних територій, науково-технічної політики, реформи обмежень та ін. В цьому ж році – міністр з особливих доручень кабінету міністрів (кабінет Ясуо Фукуди ).
У 2008 році був призначений міністром з питань просування захисту споживачів, а також міністром з питань освоєння космосу (кабінет Ясуо Фукуди).
У 2011 році – голова Комітету Ліберально-демократичної партії Японії по парламентським справам.
З грудня 2012 року по серпень 2017 року – міністр закордонних справ (другий і третій кабінет Сіндзо Абе).
Після відставки Фуміо Кісіда очолив політичну раду Ліберально-демократичної партії Японії.
У вересні 2020 року Кісіда висунув свою кандидатуру на пост глави Ліберально-демократичної партії, але програв вибори Есіхіде Суга, який став прем’єр-міністром країни, набравши 89 голосів проти 377.
На початку вересня 2021 року прем’єр-міністр Японії Есіхіде Суга повідомив, що не висуватиме свою кандидатуру на виборах лідера правлячої Ліберально-демократичної партії. Фуміо Кісіда заявив про своє бажання боротися за пост голови партії.
29 вересня 2021 року Фуміо Кісіда за результатами другого туру був обраний главою правлячої Ліберально-демократичної партії Японії і займе пост прем’єр-міністра країни.
За підсумками першого туру голосування Фуміо Кісіда лідирував з перевагою в один голос, випередивши свого основного суперника міністра у справах адміністративної реформи, який відповідає за вакцинацію в країні Таро Коно. За нього віддали 256 бюлетенів, за Таро Коно – 255. У другому турі Кісіда отримав 249 голосів депутатів парламенту і вісім бюлетенів від осередків партії в префектурах, всього за нього віддали 257 бюлетенів. Таро Коно отримав 131 голос від депутатів і 39 бюлетенів від осередків на місцях, все він отримав 170 бюлетенів.
Одружений, має трьох синів.
