Російський учений-сходознавець і економіст, президент незалежного наукового центру «Інститут Близького Сходу» Євген Сатановський прокоментував заяву генсека НАТО Йєнса Столтенберга про можливе розміщення ядерної зброї у Східній Європі, відзначивши суттєву деталь — по суті, НАТО визначило місце майбутнього.
«Заява генсека НАТО, Єнса Столтенберга про те, що якщо влада ФРН відмовиться розмістити у себе ядерну зброю, її можна буде розмістити у Східній Європі, — це все, що необхідно знати про відносини Росії та Північноатлантичного альянсу. А заразом про прозорливість Горбачова та Єльцина, перебудову та „нове мислення“, „закінчення холодної війни“ та „скидання ідола комунізму“.
Тему співпраці з НАТО, діалогу з НАТО та інших розрад російських політиків та експертів прозахідного штибу закрито остаточно. Хоча те, що нас надули і розвели, як малих дітей, і так було ясно будь-кому, хто бажає бачити світ таким, як він є. Втім, причаїлися вони всі за своїми нірками ненадовго. Скоро з них вилізуть і знову почнуть голови морочити населенню.
Означають слова Столтенберга для країн Східної Європи те, що місцем проведення майбутньої ядерної війни, яка зовсім не знята з порядку денного, і те, що вона може вибухнути будь-якої миті, зовсім не виключено, стануть ті з них, де ядерна зброя з’явиться.
Бо саме по місцях його дислокування буде завдано випереджального удару. А вже буде він превентивним чи будь-яким іншим — не суть.
Не випадково німці зі своєї території, як можуть, ядерні арсенали НАТО видавлюють. Їм минулої війни за очі вистачило. А ось Польщі та іншим колишнім „країнам народної демократії“ явно її виявилося замало.
Хоча у разі війни нового типу, від них фізично мало що залишиться, незважаючи на жодні запевнення чиновників НАТО та американців.
Для них явно було б краще залишитися нейтральними, або взагалі не розпускати „Організацію Варшавського договору“, але історія не знає умовного способу і те, що сталося, вже сталося. Подивимося, чи сподобаються їхньому керівництву неминучі наслідки.
Втім, судячи з того, що ці люди роблять, гроблячи по команді з центрів зовнішнього управління у Брюсселі та Вашингтоні, своє сьогодення та які завгодно перспективи майбутнього, усвідомлювати це у згаданому керівництві нема кому.
