Формула миру, що включає 10 пунктів, була вперше представлена Президентом України Володимиром Зеленським у листопаді 2022 року під час його виступу перед лідерами країн G20. Відтоді українська сторона активно працювала над реалізацією цієї формули, проводячи низку зустрічей з делегаціями різних держав на рівні радників з національної безпеки та зовнішньої політики. Такі важливі переговори відбулися у Джидді, Давосі та на Мальті, де керівник Офісу Президента Андрій Єрмак очолював українську делегацію. Ці зустрічі стали значним кроком у зміцненні міжнародної підтримки та просуванні мирного плану України.
Росія не брала участі у першому Саміті миру через позицію України. Крім того, країна-агресорка не виявила зацікавленості у цій конференції, що проходила в Бюргенштоці. Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс, який приймав саміт у своїй країні, повідомив, що Росія відмовилася від можливої участі ще в січні цього року, назвавши саміт «проукраїнським заходом», а не спробою ініціювати мирний процес.
Таким чином, Росія, намагаючись уникнути реального діалогу, залишилася осторонь, демонструючи своє небажання брати участь у конструктивному вирішенні конфлікту. Відмова від участі в саміті підкреслює небажання агресора сприяти миру, залишаючи ініціативу у руках тих, хто дійсно прагне стабільності та злагоди.
На порядку денному першого Саміту миру розглядалися три ключові питання:
- Забезпечення ядерної та продовольчої безпеки,
- Повернення депортованих українських дітей,
- Обмін військовополонених за принципом «всіх на всіх».
Засновник Brussels Freedom Hub і колишній керівник аналітичного центру GLOBSEC, Роланд Фройденштайн підкреслив, що перший Саміт миру був справжнім успіхом для України. Він наголосив на важливості цих питань для майбутнього країни і висловив переконання, що успіх саміту зміцнює позиції України на міжнародній арені та наближає її до довгоочікуваного миру.
Завдяки наполегливості та дипломатичній майстерності українських представників, формула миру Зеленського отримала широке визнання та підтримку на міжнародній арені, що вселяє надію на швидке встановлення миру та стабільності в регіоні.
А що далі?
Ігор Жовква, заступник голови Офісу президента, повідомив, що Україна планує організувати другий Саміт миру до завершення 2024 року.
«Процес не повинен тривати довго. Україна прагне до миру швидше, ніж будь-хто інший. Але ми категорично не погоджуємося на мир, який базується на так званому російському визнанні реальності,» – зазначив Жовква.
На мирному саміті, організованому Україною в середині червня, взяли участь кілька організацій і представники 101 держави. Після заходу було підписано підсумкову декларацію, яку підтримали чотири організації та 80 країн-учасниць.
Представники Об’єднаних Арабських Еміратів, Вірменії, Саудівської Аравії, Ватикану, Індії, Бразилії, Лівії, Бахрейну, Індонезії, Колумбії, ПАР, Мексики та Таїланду відмовилися підписати декларацію. Пізніше свої підписи відкликали Йорданія та Ірак.
Варто зазначити, що в підсумковій декларації саміту було зазначено необхідність повернення Запорізької атомної електростанції під контроль української сторони та відновлення доступу України до деяких морських портів.
Президент України повідомив, що вже розпочато переговори про місце проведення другого Саміту миру. Існує висока ймовірність, що цей саміт відбудеться в одній з країн Глобального Півдня.
Лідер «Європейської Солідарності», експрезидент Петро Порошенко під час виступу з трибуни Верховної Ради запропонував провести другий Саміт миру у Нью-Йорку в рамках Генасамблеї ООН. На його думку, це підвищить ефективність Саміту, повідомляє пресслужба «ЄС».
«Україна зараз переживає дуже важливі шість тижнів з точки зору міжнародного прориву в забезпеченні нашої перемоги. Це і Берлінська конференція, і саміт в Швейцарії, і дуже головне – саміт G7. Але найголовніше – це Вашингтонський саміт НАТО», – наголосив Порошенко.
Відповідаючи на запитання, де може бути відбутися другий Саміт миру, заступник глави Офісу президента зауважив, що «в України, безумовно, є розуміння таких потенційних країн, тому що із цими країнами ми вже проробили певну роботу. Але давайте не полегшувати роботу агресору… У нас є низка країн, і можу сказати з великою часткою ймовірності, що такий саміт може відбутися в одній із країн Глобального Півдня. І це було б логічно, тому що перший саміт відбувся в європейській державі, у нейтральній Швейцарії. Тепер, за логікою подій, цей саміт має відбутися в одній із країн Глобального Півдня. Яка це буде країна, побачимо. Це живий процес».
«Та країна, яка матиме честь провести другий саміт, має вже сьогодні активно працювати. І низка таких країн уже є, і вони працюють. Зокрема, ті з них, які були на першому Саміті миру. І, можливо, не всі з них були представлені на рівні президентів і прем’єр-міністрів. Але не можу розкривати навіть потенційний перелік цих країн, щоб в агресора не з’явилося шансів перешкодити його проведенню», – додав він.
Ігор Жовква також розповів про фактори, які впливають на проведення другого Саміту миру. За словами міністра закордонних справ Швейцарії, цей саміт може відбутися ще до президентських виборів у США в листопаді цього року. Жовква детально пояснив, наскільки це ймовірно.
«Безсумнівно, вибори в США є важливою подією, яку спостерігає весь світ. Але головним чинником для дати проведення другого саміту є саме інтенсивність роботи в тематичних групах. Як зазначив президент, другий саміт миру відбудеться не через роки, а через місяці. Ось такою є установка України,» – заявив він.
Жовква повідомив, що українська влада прагне організувати другий Саміт миру до кінця року. Він підкреслив, що процес не повинен бути затягнутим.
«Україна наполягає на швидкому проведенні другого Саміту миру. Ми хочемо завершити це до кінця року. Немає часу на затримки – мир має прийти якнайшвидше,» – наголосив Жовква.
Жовква високо оцінив внесок Швейцарії у проведення першого Саміту миру, підкреслюючи її бездоганну організацію.
«Особлива подяка пані президенту Амгерд за її надзвичайно важливу особисту роль у успішному проведенні саміту. Її команда працювала невтомно. Наразі ми підтримуємо зв’язок з командою Амгерд для оновлення списку країн, які приєднуються до саміту,» – зазначив він.
За словами Жовкви, Швейцарія, успішно організувавши перший саміт, прагне залишатися активним учасником подальших подій. «Ми вітаємо їхнє бажання, але треба робити конкретні кроки і визначати свою позицію чітко та однозначно,» – додав Жовква.
Таким чином, Жовква підкреслив важливість конкретних дій і чіткої позиції для активної участі в наступних самітах, відзначаючи внесок Швейцарії в мирний процес.
«Видно, що на сьогодні світ перебуває у стадії визначення, тобто відбувається поляризація. Формується «вісь зла» навколо Росії, Ірану та Китаю і формується коаліція добра, демократії та свободи, де ключовим паролем є слово «Україна». Тут важливо розуміти, що сам по собі Саміт миру – реалізація курсу, щоб як можна швидше формувалася «Коаліція свободи», я так її назву. І дуже добре, що хтось приєднується, і стає зрозуміло, де союзник, а де противник. Щодо змісту цього процесу, то на мою думку, подальший розвиток цього форуму має вийти у розробку проєкту резолюції Генасамблеї ООН. Має відбутися згуртування тих, хто відстоює статут ООН, міжнародне право, світовий порядок, який заснований на правилах, аби вони зібралися і запропонували своє бачення та розуміння у відповідному документі», – зауважив Роман Безсмертний.
За його словами, дуже важливо, що у ході Саміту миру прозвучала теза, яку озвучила прем’єр-міністрка Італії Джорджа Мелоні, сказавши, що потрібно виставити такі правила, які Путін прийме, а якщо не прийме, то повинні змусити його здатися.
Другий саміт може стати платформою для більш предметних переговорів щодо завершення війни в Україні.
Україна прагне досягти на саміті конкретних результатів, таких як:
- Забезпечення ядерної безпеки
- Зняття блокади з українських портів
- Звільнення всіх полонених
- Відновлення територіальної цілісності України
«На нашому боці за підсумками саміту вже більшість країн світу. І цей список точно зростатиме. Тому кожна країна, яка хоче брати активну участь у цьому процесі, має чітко визначити свою позицію», – сказав Жовква.
Президент України підкреслив, що дуже старатимется, щоб всі учасники саміту підтримали територіальну цілісність України, тому що без цього не буде миру та сенсу діалогу. Він згадав, що на першому саміті були детально проаналізовані 3 головні виклики: безпеку ядерної енергії, продовольчу безпеку та звільнення усіх військовополонених.
«І тепер після саміту ми запропонували і погодили продовжити нашу роботу на більш технічному рівні, на рівні радників та міністрів у форматі спеціальних зустрічей під лідерством або співлідерством країн. Кожен крок до справедливого миру привабив увагу окремих груп учасників саміту і країн, які ще не доєднались, але зацікавлені у мирі. І ми погодились почати роботу у спеціальних постсамітних групах щодо конкретних ідей, які можуть відновити безпеку,» – наголосив Зеленський
Він акцентує, що перший та другий Саміти миру повинні об’єднати роботу щодо деталей миру у стані війни.
