Попри гучну риторику про рішучий намір стримувати Росію, Велика Британія та решта країн НАТО майже нічого не роблять для модернізації і розширення своїх застарілих збройних сил, не придатних до сучасної повномасштабної війни.
Про це на сторінках The Telegraph пише відставний маршал британської авіації, військовий аналітик Едвард Стрінгер.
Він зауважив, що після закінчення холодної війни Захід надто повірив у свою непереможну міць. Максимум, що робили західні армії, – це участь у антитерористичних операціях низької інтенсивності проти неспівставно слабшого противника. Однак зараз альянс Росії, Китаю, Ірану та КНДР веде повномасштабну війну в Україні, до якої армії НАТО не готові, бо це війна наступного технологічного покоління.
«Це війна швидкості і масштабу, війна, що поєднує вимоги безупинного промислового виробництва з передовими технологіями цифрової епохи: розумними датчиками, великими даними, хмарним зв’язком, штучним інтелектом, робототехнікою», – пише Стрінгер.
Він зазначає, що військові технології у російсько-українській війні розвиваються із «запаморочливою швидкістю», і цикли старіння певних технічних рішень можуть вимірюватися тижнями. Натомість країни Заходу досі страждають від «парадокса переможця» – небажання переходити на нову парадигму і прощатися із тим, що забезпечило їм перемогу в минулому і у що вони зробили великі інвестиції.
«Те, що флот наддержави в Чорному морі зазнав поразки від країни без флоту, є сигналом тривоги для всіх», – попереджає адмірал.
Стрінгера непокоїть, що, доки Китай випробовує свої технології на полі бою в Україні та Кашмірі, Захід демонструє лише «роздуту риторику» і небажання відмовлятися від старої військової парадигми.
«Так, ми купили кілька дронів, але ми купували їх так, ніби купуємо складні пілотовані військові літаки. Можливо, зараз ми купуємо їх трохи швидше, але це відсоткові зміни в системі. [На противагу] Україна має намір виготовити чотири мільйони дронів цього року за графіком», – пише він.
Відставний офіцер скаржиться на надмірну бюрократію у системі військових закупівель і вкрай повільні темпи впровадження нових технологій у британській армії, яка досі живе за реаліями мирного часу. На його переконання, така поведінка Заходу підриває базовий фундамент його безпеки – страх автократій перед військовою потугою вільного світу. Щойно агресори зрозуміють, наскільки слабким у військовому плані є Захід насправді, вони більше не будуть стримуватися, вважає Стрінгер.
