Майже половина сертифікованої березової деревини неправильно ідентифікована і не із зазначеної країни. Проведений аналіз викликає побоювання, що велика кількість санкційної деревини з Росії та Білорусі, як і раніше, незаконно надходить до Великої Британії.
Видання The Guardian пише, що аналітики World Forest ID перевірили точність десятків заяв про походження заготовок на березових виробах. Зразки берези марковані як вироблені в Україні, Польщі, Естонії та Латвії, але тести з використанням «хімічного відбитка пальця» деревини показали, що інформація на етикетці 46% зразків не відповідає дійсності.
Березу вирощують і обробляють у комерційних цілях на більшій частині території Північної Європи, включно зі значною частиною Росії та Білорусі. Після вторгнення РФ в Україну імпорт російської та білоруської фанери і лісоматеріалів до Великої Британії та інших європейських країн став незаконним через санкції.
Хоча в тестах не вказувалася країна, де було вирощено деревину, експерти заявили, що єдиними ймовірними джерелами походження деревини є Росія і Білорусь.
«Є невелика кількість компаній, які виробляють цей матеріал легально. Берези, які ростуть у Фінляндії, зайняті невеликою кількістю лісопилок, які виробляють березову фанеру. Є й інші місця в Прибалтиці та Скандинавії. Але основна частина постачатиметься з Росії, що дає змогу вкладати гроші в російську економіку, а отже порушувати санкції», – повідомив виконавчий директор Timber Development UK Девід Гопкінс.
Для перевірки деревини дослідники використовували аналіз співвідношення стабільних ізотопів, порівнюючи хімічний склад зразків берези з еталонною базою даних з усієї Північної та Східної Європи. Для оцінки географічного походження вчені використовували маркери, викликані відмінностями в освітленості, ґрунті та водних умовах.
Після нападу Росії на Україну 2022 року зафіксований експорт російської берези в європейські країни, включно з Великою Британією, різко скоротився. Однак у наступні місяці дані про торгівлю показують, що експорт з інших країн, включно з Казахстаном і Туреччиною, значно зріс. У випадку з Казахстаном експорт фанери підскочив з 600 тонн у 2021 році до 25 600 тонн у 2022 році.
