Україна ризикує, використовуючи касетні боєприпаси, але це є виправданим кроком.
Таку думку висловив професор Школи передових міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса Еліот Коен.
У статті для Washington Post Коен пише, що основний ризик при використанні касетних снарядів полягає в тому, що частина з них обов’язково не вибухне. Якщо говорити про зброю США, то кількість таких касет становить близько 2%, а у випадку рф йдеться про 30-40%. Нерозірвані боєприпаси все ще можуть вибухнути згодом і стають загрозою для цивільних навіть тоді, коли бої припиняються.
«Вагання щодо надання американських касетних боєприпасів Україні і викручування рук у деяких колах більше говорять про те, що безпечні і процвітаючі ліберальні демократії неправильно розуміють війну, ніж про те, що будь-яка зброя за своєю суттю жахлива», — наголошує Коен.
Автор зазначає, що вільні країни, які стикаються зі смертельними загрозами, не приєдналися до конвенції про незастосування касетних боєприпасів. Особливо виділяються Фінляндія, Ізраїль і Південна Корея. І на те є вагомі причини: їхні вороги без вагань накопичують і використовують таку зброю проти них.
Коен зауважує, що найважливіше те, що ці снаряди падають саме на українську територію. Тому, якщо демократично обраний уряд готовий взяти на себе беззаперечні ризики для свого цивільного населення, пов’язані з нерозірваними боєприпасами, він, безумовно, має право зробити такий вибір.
Автор наголошує, що коли мова йде про боротьбу за виживання народу, конвенційні домовленості відходять на другий план, що неодноразово доводить історія війн. Саме у такій ситуації опинилися зараз українці, які протистоять значно потужнішому у плані військових та людських ресурсів противнику.
«Існує рішення для тих, чиє скиглення про касетні боєприпаси перевищує співчуття до скалічених або загиблих українських солдатів і цивільних осіб. Це озброїти Україну якнайшвидше і такою якістю і кількістю озброєння, яка може прискорити завершення цієї війни», — підсумував Коен.
