Росія та Україна змагаються між собою у війні безпілотників, і якщо в їхній кількості російські окупанти й мають деяку перевагу, то в ефективності ЗСУ далеко попереду. І одна з головних причин – різниця в уміннях операторів, оскільки будь-який безпілотник ефективний лише настільки, наскільки досвідчений його пілот.
Так, аналітик Forbes Девід Екс звертає увагу на нещодавню ситуацію із загибеллю під Покровськом одного з найдосвідченіших операторів безпілотників у російській армії: Дмитра Лисаковського, якого відправили на штурм як звичайного піхотинця.
Згідно з російськими джерелами, Лисаковський сформував у 87-му полку групу дальніх безпілотних розвідників і був відповідальним за виявлення значної кількості української техніки. Однак репутація Лисаковського не врятувала його, коли полком став командувати новий офіцер, Ігор Пузик, який розформував групу операторів безпілотників і перевів їх у піхотні взводи.
«Це було марною тратою його спеціальних навичок. Російські війська повинні оплакувати марну смерть Лисаковського. Але українські війська повинні святкувати її. Чим більше досвідчених операторів безпілотників Росія втратить, тим менш ефективними будуть її безпілотники», – пише аналітик.
Україна дбає про своїх операторів безпілотників – не тільки тому, що це правильно, а й тому, що виживання означає більший досвід, який призводить до більшої майстерності, зазначає аналітик.
Українські оператори fpv-дронів уже навчилися завдавати ударів по російських розвідувальних дронах у повітрі – неймовірно складний вид бойових дій, можливий тільки тому, що оператори, які атакують, надзвичайно досвідчені. Російські безпілотники класу “повітря-повітря” вражають свої цілі набагато рідше, і безумовно, тут дається взнаки нижчий загальний рівень майстерності операторів.
Таким чином, росіяни, відправляючи «на забій» своїх найкращих операторів БПЛА, мимоволі допомагають українцям здобути технічну перевагу над супротивником, велику роль у якій відіграє саме перевага оператора, підсумовує аналітик.
