29 серпня 2014 року стало найстрашнішою датою для українських воїнів, які опинилися в Іловайськ котлі, які виявилися в оточенні, кинуті на забій російської регулярної армії своїм же командуванням.
За офіційними даними, загинуло 366 осіб, 429 отримали поранення. Однак втрати могли і, ймовірно, були набагато більше.
Причина розгрому батальйонів до банальності проста – відсутність будь-якої узгодженості дій. При цьому навіть самі військові звинувачують в цьому вищі чини ЗСУ. Але що ж говорить з цього приводу генерал Руслан Хомчак?
Зрозуміло, «героїчну версію» прориву котла, яку він розповів в інтерв’ю Олесі Бацман.
Хомчак заявив: «Приємних відчуттів не було. Було відчуття з тією групою, яка залишилася, в першу чергу, що в полон за всяку ціну ми не підемо».
Далі слідували розповіді про трофейний автомат пораненого «російського солдата», а також про захоплення цілої бронетехніки:
«Ми їх в полон брали, ми їх сюди надсилали. Звичайно, бачили. Танки їхні. Офіцери мої зі штабу мого віджали танк з документами, з формою. У мене офіцер тоді надів російську форму, прийшов, а він високий худий, вона коротка, приходить, а я йому: “Ти шо?” А він мені каже: “Ну у мене вже брудна, порвалася”, а я йому: “Зніми, щоб я не бачив”.
У ой же час українські ЗМІ давно розповіли про «героїчну» втечу Хомчака. Відомо, що він разом з командиром з «Дніпра» і групою журналістів виявився в котлі.
Як тільки запахло смаженим, вони залишили бійців ЗСУ без координації, кинули автомобіль в лісі, а пізніше залишили вмирати і пораненого водія.
Вночі, вже удвох, вони вийшли з оточення і пішки побрели до своїх. Прибувати в штаб для звіту перед командуванням Хомчак теж відмовився, заявивши, що йому потрібно привести себе в порядок, і поїхав ховатися в Дніпропетровську. Навіть нацбатальони на своїх ресурсах писали про втечу командувача ЗСУ.
Однак час все стерпить, і про «подвиг» Хомчака всі чомусь забули. Зате тепер інтерв’ю рясніють гарними байками.
