За словами голови Продовольчого банку, супермаркети віддають все менше продуктів – торговці намагаються продати продукти до останніх секунд закінчення терміну придатності, тому потім їх уже не можна віддати на благодійність, і продукти доводиться утилізувати. Супермаркети кажуть, що хочуть дати людям можливість купувати знижені в ціні продукти, щоб не просити про допомогу.
Про це передає Литовське телебачення LRT.
Директор Продовольчого банку Симонас Гуревичюс каже, що кількість вакансій волонтерів на грудень багато, а допомога особливо необхідна у цей період, коли починається опалювальний сезон та збільшується кількість людей, які просять допомоги. Однак він зазначає, що, на відміну від попередніх років, цього року кількість продуктів зменшилась.
«Ми бачимо, що кількість продуктів, що роздаються, зменшується, і, в багатьох випадках, коли ми приходимо в супермаркет, то бачимо товари, призначені для нас, а поряд з ними – велику гору продуктів, які забирають для утилізації», – каже С. Гуревичюс.
За словами директора Продовольчого банку, найдефіцитніші продукти – це ті, на яких стоїть позначка «Tinka vartoti iki». До них відносяться молочні та м’ясні продукти. На думку благодійної організації, існуюча правова система заохочує торговців чекати до останнього моменту закінчення терміну придатності.
Продовольчий банк
Продовольчий банк / Maisto banko nuotr.
«Вони користуються відповідним положенням у законі про ПДВ, яке дозволяє списувати певну частку продукції, оскільки вона не була куплена з причин, які не залежать від платника ПДВ», – пояснює він.
Вайда Будрене, менеджер зі зв’язків із громадськістю Iki, каже, що не може сказати, скільки продуктів мережу переробляє, але зазначає, що вже 20 років продукти з маркуванням “Tinka vartoti iki” передаються до Продовольчого банку. За словами прес-секретаря, мережа почала продавати ці продукти лише кілька місяців тому, бо цього захотіли покупці.
«Як ми бачимо, холодильники, в яких зберігаються продукти, до вечора порожніють, їх забирають. Це означає, що людям дійсно потрібно було мати можливість купувати дешевше, а не звертатися до когось, щоби просити ці продукти», – говорить В. Будрен.
За словами представника Maxima, мережа починає продавати продукти із позначкою “Tinka vartoti iki” з уцінкою за кілька днів до закінчення терміну придатності. Якщо їх не купують, то продукти використовуються для приготування їжі для співробітників, інші передаються волонтерам.
Молочні продукти
Молочні продукти / LRT Nuotr.
«Ми віддаємо 0,1% нашого обороту на благодійність та переробляємо 1%, але ми повинні розуміти, що не можемо віддати благодійним організаціям усі продукти», – пояснює вона.
Європарламентарі твердять, що знайшли компроміс. З листопада наступного року пропонується зобов’язати найбільші супермаркети публікувати інформацію про те, скільки продуктів вони пожертвували та скільки переробили. Це також зобов’яже супермаркети підписувати договір із благодійною організацією.
«Потрібно чітко заявляти, скільки ви викидаєте, куди ви викидаєте, кому ви віддаєте. Зараз є багато можливостей для маніпуляцій. Одна мережа віддає, інша хвалиться, що вона соціально відповідальна, але не віддає. Виходить плутанина», – каже Томас Томілінас, член комітету Сейму з охорони навколишнього середовища.
Продовольчий банк
Продовольчий банк/Ž. Gedvilos/BNS nuotr.
«Можливо, у держави надто мало очей у цій галузі, і цей законопроект може стати однією з тих можливостей, які дозволять побачити, скільки супермаркетів планують переробляти, а скільки віддавати», – вторить йому голова Комітету Сейму з охорони навколишнього середовища Айсте Гедвілене.
Парламентарі наголошують, що поставлене Європейською комісією завдання скоротити до 2030 року кількість харчових відходів на 30 % не лише у супермаркетах, а й у домашніх господарствах та закладах громадського харчування, також стимулює пошук альтернатив.
