Відносини України і МВФ – затяжний серіал. Навесні Київ начебто домовився з міжнародними кредиторами, отримав транш в $ 2,1, але тепер проблеми виникли знову. Фонд вимагає скасувати рішення Конституційного суду і переглянути проект бюджету на наступний рік. Нацбанк України почав готуватися до того, що гроші не надійдуть зовсім.
Україна і МВФ домовилися про нову програму допомоги навесні цього року. Київ погодився тоді виконати ряд умов. По-перше, українська влада прийняла закон про реприватизацію банків ( «антиколомойський» закон). По-друге, дозволили продавати землю.
Пізніше, вже на стадії предметних переговорів, сторони підписали меморандум про співпрацю. Цікаво, що його текст на офіційних ресурсах не публікувалася, документ оприлюднили ЗМІ. Згідно з меморандумом, Україна обіцяла підвищити пенсійний вік, закрити «зайві» школи, продовжити медичну реформу, скасувати обмеження на підвищення комунальних тарифів для населення. Опозиціонери тоді не приховували обурення. Наприклад, депутат Верховної ради Олександр Дубинський називав домовленості геноцидом. «Нехай українці їдуть за кордон – полуницю збирати. Цього хочуть добитися», – говорив він.
Після підписання меморандуму МВФ погодився виділити кредит на $ 5 млрд. Перший транш у розмірі $ 2,1 млрд Україна отримала 12 червня. Очікувалося, що ще два транші по $ 700 млн кожен країна отримає у вересні і до кінця року. Однак вже влітку почалися проблеми. У липні в Києві чекали місію МВФ, щоб узгодити перерахування другого траншу. Але візит кілька разів відкладався, в результаті до сих пір так і не відбувся.
Постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман пояснював, що тривають дискусії щодо виконання параметрів і показників кредитної програми. «Важливо, щоб поточна економічна політика відповідала тим критеріям, на яких базується меморандум про економічну і фінансову політику», – говорив він.
На початку листопада голова Національного банку України (НБУ) Кирило Шевченко приїхав до Вашингтона на переговори з керівниками міжнародних кредитних організацій. Конкретних домовленостей, проте, досягти не вдалося. Нарешті, 18 листопада президент України Володимир Зеленський поговорив по телефону з директором-розпорядником МВФ Крісталіна Георгієва. Український лідер попросив МВФ надіслати місію, співрозмовниця відповіла, що поки не бачить такої можливості. Дійшло до того, що в НБУ почали готувати «план Б» на випадок, якщо кредит так і не надійде.
Проблем у відносинах МВФ і України кілька. Одна з них – неоднозначне становище антикорупційних структур. Кредитори після 2014 року наполягли на вибудовуванні на Україні антикорупційної вертикалі, керівники цих відомств призначаються за погодженням з міжнародними структурами. Опоненти кажуть, що відомства не борються з корупцією, а контролюють українську економічну та політичну еліту.
У серпні та вересні Конституційний суд України (КСУ) прийняв ряд рішень про Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Зокрема, визнав, що попередній президент Петро Порошенко перевищив повноваження, коли своїм указом призначив главою НАБУ Артема Ситника. Чиновник, правда, рішення КСУ проігнорував і продовжив виконувати обов’язки. Але і Конституційний суд на цьому не зупинився. На початку листопада він урізав повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції. Зокрема, заборонив органу перевіряти електронні декларації чиновників.
Інший комплекс проблем пов’язаний зі станом української економіки. З січня по жовтень дефіцит бюджету країни досяг рекордних за останні роки 111 млрд гривень ($ 3,5 млрд). Для порівняння, за весь минулий рік дефіцит склали 81,2 млрд грн, за 2018 й – 59,2 млрд грн.
Основна причина збільшення дефіциту – зниження податкових надходжень при зростанні витрат, тобто держава з кожним роком витрачає більше, а заробляє менше. Цього року ситуація ускладнилася тим, що українські гастарбайтери переказують менше грошей на батьківщину, на нинішній рік також припав пік виплат за попередніми кредитами. Важливо також те, що проект бюджету на 2021 рік, прийнятий поки радою в першому читанні, не відповідає вимогам МВФ. Згідно з планами уряду, граничний дефіцит складе 6% замість запланованих 5,3%.
