Російська економіка вступає в кризу, яка за масштабами буде «суттєво глибшою», ніж усе, що країна переживала з кінця 1990-х років: ВВП і промисловість втратять 10%, а рівень бідності підскочить до рівнів, яких не було з перших років після розвалу СРСР. Такий прогноз в інтерв’ю «Бізнес-онлайн» дав академік РАН, доктор економічних наук та колишнього радника з економіки першого президента СРСР Михайла Горбачова Абел Агенбегяна. За словами Аганбегяна, який розпочинав кар’єру в радянському радміні ще за Микити Хрущова, до середини 2023 року економічний спад у Росії втричі перевищить «провал» 2014–2016 років. і вдвічі – наслідки дефолту 1998 року.
Рівень безробіття, включаючи приховане, подвоїться, а людям, які вже збідніли на 10% після анексії Криму та першої хвилі санкцій, «кілька років доведеться жити в умовах жорсткої економії», прогнозує Аганбегян.
Зараз 18% російських громадян «живуть на злиденному рівні», констатує він: їхні доходи не дотягують до прожиткового мінімуму, встановленого урядом на рівні 13919 рублів на місяць.
Це люди, які думають, що купити поїсти. Вони не можуть зайти у звичайну „П’ятірку“ та заплатити за те, що їм сподобалося. Вони мають обирати їжу, бо не можуть собі дозволити щодня їсти м’ясо», — каже Аганбегян.
Таких, за його оцінкою, побільшає у півтора рази: коли криза досягне свого максимуму у третьому-четвертому кварталі, 25–30% населення, або 43 мільйони осіб, можуть опинитися в зоні злиднів.
«Основне завдання країни — це якнайшвидше відновити, а потім підтягнути вгору добробут людей і насамперед їх доходи та споживання», — каже Аганбегян.
Експерти пропонують підняти мінімальну зарплату з 13 до 30 тисяч рублів, середній розмір пенсій збільшити з 16 до 30 тисяч, потроїти допомогу по безробіттю, яку в Росії, єдиній країні у світі, нижче за прожитковий мінімум, перераховує економіст.
Щоб підняти реальні доходи на 20%, потрібно 15 трильйонів рублів, але держава таких грошей не має, продовжує Аганбегян: бюджет втрачає нафтогазову ренту і доходи від несировинних секторів у міру того, як санкції вирізають російських постачальників з ринків, а економіка прискорює падіння.
У липні, за даними Мінфіну, нафтогазові доходи федеральної скарбниці просіли на 26%, збори ПДВ – на 40%, митні надходження – майже вдвічі. Дефіцит бюджету становив третину від розміру бюджету. І це лише початок, вважає Аганбегян.
«Великі збитки ми зазнаємо в податках та зборах з початку 2022 року, але особливо багато недоотримаємо у 2023 році через значне скорочення експорту нафти, газу та вугілля. А також металів. Це основні групи товарів, які дають бюджетний дохід», – каже він.
