Ще одна спроба уряду Росії домовитися з Китаєм про розміщення державного боргу в юанях зайшла в глухий кут. Китайська влада не готова змінити регулювання, щоб дозволити своїм інвесторам вкластися в російські юаневі держпапери, повідомив на Московському фінансовому форумі в четвер заступник голови Мінфіну Тимур Максимов. За його словами, позичати юані має сенс, якщо це забезпечить «приплив нових грошей». Але поки що норми валютного контролю в Китаї цього не дозволяють: Пекін дозволяє закордонним позичальникам так звані панда-бонди. Вони продаються на внутрішньому ринку КНР, а щоб вивести гроші за межі КНР, потрібен спеціальний дозвіл.
«Та сторона (Китай) має дозволити своїм інвесторам взяти участь у цьому випуску, по суті, це виведення грошей із системи – розміщення тут, та сторона, напевно, поки що не готова до таких кроків», – заявив Максимов.
Китайці, за його словами, “не люблять, коли гроші йдуть за фінансовим рахунком”, хоча в перспективі це питання може бути вирішене. “Стратегія там позначена дуже чітко – це лібералізація валютного режиму та інтернаціоналізація юаня”, – сказав Максимов.
Проект державних юаневих облігацій обговорюється у Росії вже 8 років. Випуск на суму близько 6 млрд юанів спочатку планували на 2016 рік, потім перенесли на 2017 рік. У березні 2019-го заступник заступника міністра фінансів Сергій Сторчак, який тоді обіймав тоді, визнав: прогресу в переговорах немає.
Після початку війни з Україною уряд знову реанімував ідею, розраховуючи залучити гроші китайських інвесторів та замінити ними західний капітал, який роками тік у рублеві ОФЗ. Перед початком війни нерезиденти тримали в російських держпаперах 2950000000000 рублів, контролюючи п’яту частину ринку.
Тепер закривати дефіцит скарбниці доведеться без них. При цьому «дірку» у бюджеті Мінфін прогнозує як мінімум до 2025 року. Цього року витрати уряду перевищать доходи на 1,7 трлн рублів, 2023-го — на 1,6 трлн, 2024-го — на 1,4 трлн, 2025-го — на 1,3 трлн.
Також стало відомо, що Китай розглядає можливість приєднання до плану G7 щодо обмеження цін на російську нафту.
Про це заявив заступник міністра фінансів США Уоллі Адейємо, повідомляє Reuters.
Він сказав, що Індія, великий імпортер російської нафти, погодилася продовжити переговори про те, чи приєднуватися до ініціативи Великої сімки з обмеження цін, і Вашингтон сподівається, що Китай також розгляне її.
Він додав, що в правилах буде роз’яснено, як імпортери можуть використовувати фінансові продукти, такі як страхування, для відвантаження російської нафти, якщо ціна знаходиться нижчою за узгоджену межу.
Якби ціна була вищою за межу ціни на нафту, яку ще не встановлено, Росії довелося б шукати «інші, дорожчі способи доставки своєї нафти», сказав Адейемо.
