«Східний експрес» російських нафтовиків, який везе барелі до Азії замість Європи, продовжує давати збої. За тиждень постачання нафти з Росії азіатським клієнтам впало до мінімуму з першого місяця війни, підрахував Bloomberg на основі даних з відстеження танкерів. До Китаю, який почав скорочувати закупівлі в липні, приєдналася Індія, яка з весни справно забирала всю нафту, що потрапила під «бойкот» у Західній Європі. За місяць потоки російської нафти до Індії стиснулися на 40%: наприкінці липня це було 960 тисяч барелів на день, у середині серпня – 740 тисяч барелів, а останнього тижня – 570 тисяч.
Китай купував при цьому закуповував 810 тисяч барелів на день – на 35% менше, ніж на початку червня.
Ще 340 тисяч барелів за добу вивезли з російських портів танкери, які не вказали на пункт призначення. Але навіть якщо весь цей обсяг зрештою опиниться на індійських чи китайських НПЗ, постачання до Азії будуть мінімальними з початку квітня (1,72 млн барелів на день).
Проблеми на індійському ринку виникли у російських нафтовиків після того, як у Нью-Делі побувала делегація чиновників із США на чолі із заступником міністра фінансів Уоллі Адеймо – координатором санкційної політики у Вашингтоні.
США запропонували уряду другої найбільшої економіки Азії приєднатися до «стелі цін» на російську нафту – тобто не купувати барелі дорожче за $40-60. Публічно про підсумки переговорів нічого не повідомлялося. Але за даними Bloomberg, уряд Індії де-факто відповів відмовою, заявивши, що для операції потрібен «ширший консенсус».
Росія загрожує повністю зупинити постачання сировини країнам, які введуть стелю. І в цьому випадку Індії, яка покриває імпортом 85% своїх потреб у паливі, доведеться купувати нафту на ринку за світовими цінами, тоді як зараз вона дістається зі знижкою близько $18 за барель.
Адеймо також попросив владу Індії уважніше відстежувати те, куди йдуть товари, вироблені з російської нафти, наприклад, пластик не повинен потрапляти на американський ринок, розповіло джерело Bloomberg.
Незважаючи на те, що залучити Індію до ідеї «стелі цін» наразі не вдалося, країни G7 узгодили цей механізм на зустрічі міністрів фінансів у п’ятницю. З 5 грудня, коли набирає чинності нафтове ембарго ЄС, послуги з перевезення та страхування російських барелів потраплятимуть під санкції, якщо ціна перевищить встановлений ліміт. Сам ліміт, втім, поки що не затверджений. Влада США побоюється, що дуже низька ціна – наприклад, $40 за барель – призведе до того, що Росія згорне видобуток, влаштувавши за «газовим голодом» – нафтовий.
Ембарго ЄС на російську нафту залишить неприкаяними 1,25 млн барелів на день, оцінюють аналітики Goldman Sachs. Продати весь цей обсяг у КНР навряд чи буде можливо: китайські НПЗ вже закуповують можливий максимум російських сортів, і через технічні особливості більше «перетравити» просто нездатні, каже аналітик Kpler Хумаюн Фалакшалі.
У результаті Росії доведеться скорочувати видобуток, вважає Міжнародна енергетична агенція. За його прогнозом, вже на початку наступного року виробництво нафти в РФ впаде на 20%, до 8,8 млн. барелів на добу – мінімуму з 2002-03 рр. Порівнянні обсяги російська «нафтовик» втрачала лише двічі у сучасній історії: під час кризи пандемії (мінус 2 млн барелів на день) та за підсумками розвалу СРСР (мінус 5,4 млн барелів на день з 1987 по 1996 рік).
