Нещодавня прем’єра кінострічки «Субстанція» не залишила байдужими глядачів у всьому світі. Фільм французької режисерки Коралі Фаржа є боді-горором, проте за словами головної героїні, традиційні жахи лише лякають, а цей є дослідженням нашої психіки та внутрішнього діалогу.
В подібних жанрах кастинги для акторів ускладнюються через вірогідність зіштовхнутись із власними фобіями. Проте, головну героїню неймовірно органічно зіграла всесвітньо відома акторка Демі Мур. В 2019 році Демі надрукувала власну книгу, в якій поділилась з читачами найболючішим: особистим життям, боротьбою, помилками, зізнаннями, залежностями, неприйняттям себе. Основна думку фільму проникливо резонує з життям акторки, тому роль в «Субстанції» є «прожитою» для героїні та може бути тією самою відповіддю на цькування, суспільні очікування та тиск. «Я можу іноді дивитися в дзеркало і говорити: «Ти брешеш, я не так виглядаю». Але я відчуваю, що це про прийняття.. прийняти і більше не шукати, що саме не так – просто прийняти все», – ділиться Демі Мур.
Тож, в центрі сюжету Елізабет Спаркл – володарка «Оскару» та зірка телебачення. Обожнювана знаменитість була візитною карткою фітнес-шоу, завдяки якому завоювала чимало прихильників. Проте життя Елізабет змінює продюсер, який вирішує знайти їй молодшу заміну, що кидає героїню в почуття непотрібності. У відчайдушному пошуку рішення Елізабет має намір скористатись загадковим препаратом «Субстанція», що розділяє особистість на два тіла.
Варто зазначити, що багато моментів кінострічки може викликати негативні емоції, притаманні для боді-горорів. Проте, такі сцени були зрежисовані навмисне, Коралі Фаржа «пустилася берега» аби без делікатності показати, якою ненависною буває людська жорстокість і неприйняття себе.
Ми існуємо в реальності, де цінність жінки вимірюється по відношенню до краси її тіла. Саме конвенційні стандарти зовнішності спонукають нас фарбувати сиве волосся, худнути, підтягувати шкіру, збільшувати частини тіла тощо. Мушу зазначити, що у свої 62 роки Демі Мур грає героїню на 12 років молодшу від себе й виглядає неперевершено. Так чи інакше з неприйняттям себе люди зіштовхуються, як в 60, так і в 25 років. Суспільству не потрібна природна старість, але підлаштовуючись під нього, жінка має робити це непомітно аби не стати «монстром» в очах інших. Тож саме такого монстра породжує Елізабет Спаркл, разом з нею глядачі проживають 5 стадій перетворення: «Реквієм», «Палець», «Голум», «Монстро» та «Гремлін».
Першим задумом було загримувати Демі Мур з помітними віковими змінами, проте завдяки знімальній команді було прийняте рішення про поступове перетворення. «Досконалу» версію головної героїні зіграла акторка Марґарет Кволлі. Скориставшись «Субстанцією» Елізабет породжує двійника, на ім’я С’ю – втілення сексуалізованого ідеалу та молодості.
«Ви коли-небудь мріяли про кращу версію себе? Молодшу, красивішу, досконалішу. Одна ін’єкція розблокує ДНК, розпочавши новий клітинний поділ та створить інше, покращене «я». Це Субстанція. Ви матриця. Все походить від вас. Все це – ви, просто краща версія себе. Ви маєте поділитися між собою. Один тиждень для життя одного і один тиждень для іншого. Ідеальний баланс семи днів кожному. Єдине, про що не варто забувати: Ви – одне ціле. Від себе не втечеш».
Попри чіткі вказівки від творців «Субстанції», Елізабет та С’ю не вдається дбати про одна одну. В прагненні жити довше тижня правила постійно порушуються, що тягне за собою невідворотні зміни в «оригінальному тілі».
Кінострічка показує глядачу, до чого призводить неприйняття себе. В повній зосередженості на внутрішній боротьбі в житті Елізабет не знаходиться місця любові. Водночас двійник – С’ю не усвідомлює, що руйнує тіло, яке дає їй життя, вона не може прийняти те, що сама себе вбиває.
То в чому ж сенс для Елізабет існування С’ю, якщо вони можуть жити лише по черзі? Навіть попри невідворотну зміну тіла, попри певну заздрість щодо успіху двійника, Елізабет відмовляється зупинятись. Їй неймовірно важливо те, як її сприймає суспільство, навіть якщо прийдеться відмовитись від себе. «Ти єдине, що я люблю в собі», – Елізабет про С’ю. Завершальною стадією глядач в гротескній формі бачить трансформацію персонажа та те, до чого призвели його саморуйнуючі дії.
В реальності, чимало жінок готові поставити свою привабливість на перше місце в житті, відмовляючись від важливого, не піклуючись про себе. Кінострічка не пропонує шляхи розв’язання проблеми, проте передає її психологічну глибину, а це неодмінно є важливим етапом аби усвідомити свою цінність, розгледіти та здолати «монстра», що так чи інакше живе в кожному з нас.
Юлія Топчій, для «Нового формату»
