Рада безпеки ООН опинилася на порозі важкої кризи

Рада Безпеки — інститут, створений 75 років тому для запобігання воєн і серйозних конфліктів, зіткнувся з одним з найсерйозніших криз за свою історію.

Вашингтон в черговий раз звинуватив Тегеран у порушенні ядерної угоди і зажадав від ООН повернути міжнародні санкції проти Ірану. З огляду на, що самі американці вийшли з цієї угоди три роки тому, інші члени Радбезу не підтримали США. Однак Вашингтон не має наміру здаватися. Такий розлад лише на руку країнам, давно вимагає реформу Ради Безпеки.

«Іран в значній мірі не виконує зобов’язання в рамках ядерного угоди, укладеної в липні 2015 року», — йдеться в посланні американського держсекретаря Майка Помпео, яке він 20 серпня передав представнику Індонезії Діану Джані, головуючому зараз в РБ ООН. США хочуть таким чином відновити жорсткі санкції ООН проти Ірану. Втім, ця спроба Білого дому не вдалася — більшість членів Радбезу не підтримали ідею відновлення санкцій.

Вашингтон перерахував порушення з боку Тегерана. Зокрема, збагачення урану вище 3,67%, а також накопичення запасів збагаченого урану вище норми в 300 кг, встановленої в Спільній всеосяжну плані дій (СВПД).

Американська влада пішли на такий крок після того, як їм не вдалося провести через РБ свій проект резолюції про продовження «збройового ембарго» щодо Ірану. Його підтримали лише самі Сполучені Штати і Домініканська Республіка, ще 11 інших членів Ради Безпеки утрималися, Китай і Росія проголосували проти.

За «збройного ембарго» вводилося обмеження на поставки Тегерану озброєнь. Воно закінчується 18 жовтня. Після цього іранська влада зможуть закуповувати озброєння, не погоджуючи це з Радою безпеки ООН.

Однак у Вашингтона є і запасний план дій. Повернути санкції проти Тегерана може будь-яка країна — учасник СВПД, яка вважає, що Іран не виконує взяті на себе зобов’язання. Для цього необхідно офіційно подати запит до Радбезу про запуск спеціального механізму врегулювання суперечок — snap back. На тому, щоб його внесли в СВПД в 2015 році, наполягли американці.

Тоді в РБ повинні будуть проголосувати за проект резолюції, в якому вирішується питання про продовження дії іранської ядерної угоди. Якщо хоча б один з п’яти постійних членів Радбезу, в даному випадку США, накладе вето на цю резолюцію, то угода перестане існувати, а значить, повертаються шість санкційних резолюцій ООН щодо Тегерана: збройне ембарго, розвиток ядерної і ракетної програм, перевірка прямують в Іран вантажів та інші.

Перешкодити цьому можна, якщо всі члени Радбезу вирішать, що американський запит нелегітимний. Великобританія, Німеччина, Китай, Росія і Франція дотримуються точки зору, що запустити механізм врегулювання суперечок можуть лише країни — учасниці СВПД, а США вийшли з іранської угоди, а значить, вже не можуть використовувати snap back. У Вашингтоні, в свою чергу, наполягають, що американці брали участь в укладенні іранської угоди в 2015 році, а значить, у них є статус учасника СВПД.

Таким чином, врятувати іранську угоду можна, якщо єдиним фронтом виступлять всі постійні члени Радбезу, зокрема, проігнорують або заблокують американський запит. Це може привести до ще більшої кризи СБ ООН. Якщо Вашингтон не доб’ється задіяння механізму snap back, то буде звинувачувати Рада Безпеки в порушенні прав його постійного члена. Не виключено, що в такому випадку США зможуть у майбутньому вибірково ставитися до резолюцій Радбезу і праву вето з боку інших держав.

Радбез — ключовий орган ООН, який відповідає за підтримання міжнародного миру та безпеки. Зараз в його складі 15 членів: п’ять постійних — Великобританія, Китай, Росія, США і Франція, які мають право вето, і 10 непостійних, яких обирають кожні два роки. Ці 10 місць розподіляються за географічною ознакою: три — для Африки, по два — для Америки, Азії і Західної Європи, одне — для Східної Європи.

ООН створили в 1945 році країни, які перемогли у Другій світовій війні. Вони і визначили, як повинні виглядати найважливіші структури Організації Об’єднаних Націй, хто і на яких правах повинен туди входити. Однак часи змінилися.

Якщо в 1945 році в ООН був 51 учасник, то через 20 років, коли кількість непостійних членів збільшили з шести до 10, в організації були представлені вже 117 держав, зараз їх 193. Виходить, що Радбез став ще менш представницьким.

На членство в Раді Безпеки ООН давно претендує «група чотирьох» — Бразилія, Німеччина, Індія та Японія. Так, Токіо і Берлін — третя і четверта економіки світу. Вони платять чималі внески в ООН — майже 10% від усього бюджету організації, до того ж зросла їх вплив у світовій політиці та економіці. Індія може в найближчі 10 років обійти Китай і стати найбільш населеною країною в світі. Однак зараз ці чотири держави можуть обиратися лише в непостійні члени Ради безпеки.

Крім цього, приєднатися до структури мріють і африканські держави. Правда, складність в тому, яка з 53 країн континенту заслуговує того, щоб отримати право вето, і як до цього поставляться інші 52 держави.

Під час загострення міжнародних криз заклики модернізувати Радбез звучать ще активніше. Пропонують три типи реформ: збільшити кількість країн-членів, коригувати принцип вето, визначити межі повноважень структури.

Генсек ООН Антоніу Гутерріш не раз нарікав, що постійні члени Радбезу занадто зловживають правом вето. Один з його попередників на посаді Кофі Аннан в 2005 році запропонував кілька варіантів реформи. Зокрема, він виступав за збільшення числа постійних країн-членів з п’яти до 10, а також продовження терміну повноважень непостійних членів з двох до чотирьох років. Однак цей план так і залишився на папері. Росія, в свою чергу, пропонувала тоді надати постійне членство Німеччини і Японії, а також по одній країні від Африки, Америки і Азії. Але це рішення теж не пройшло.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: ,

Загрузка...
Load...