Перелом в лівійському конфлікті змусив союзників Хафтара перестрахуватися

Єгипет висунув план по врегулюванню конфлікту, що передбачає переговори і припинення вогню. ОАЕ підтримали пропозицію Каїра, а Франція вмовляє Хафтару взяти участь в переговорах під час Берлінської мирної конференції.

Тим часом, фігура фельдмаршала не представляється для його союзників надійною. Експерти вважають, що говорити про закінчення конфлікту і об’єднанні Лівії вже недоцільно.

Невдачі фельдмаршала Халіфи Хафтара спричинили за собою і ослаблення позицій його умовних союзників — Франції, Єгипту і ОАЕ. Підконтрольна Хафтару Лівійська національна армія (ЛНА) зазнала свою найбільшу поразку я з початку військової кампанії в квітні 2019 року. Визнаному ООН Уряду національної згоди (УНЗ), підтримуваного Туреччиною, треба було всього кілька годин, щоб вигнати війська Хафтара з міста Тархун на південний схід від столиці Лівії Тріполі — це останнє місто на заході країни, який контролювався Хафтаром.

Останнім часом справи у фельдмаршала йшли погано. 4 червня бійці ПНР повернули контроль над Тріполі, а за день до цього урядова армія після 14 місяців боїв вибила зі столичного аеропорту загони Хафтара.

Однак, на думку президента Інституту Близького Сходу Євгенія Сатановського, передумов для закінчення конфлікту в Лівії немає.

«Хафтар воює під Тріполі не на землі своїх племен. Їм плювати на те, що там відбувається, це не їх володіння.

Там йому треба купувати якісь місцеві племена, місцеві ополчення. Він і робив, поки грошей не бракувало. Але прийшли турки, дали зброю, грошей підкинули, віджали. Віджимати його можна тільки до того моменту, поки його люди не вийдуть на свою землю. Після цього вони почнуть різатися вже всерйоз — за свою землю племена завжди воюють», — зазначає експерт.

Перелому у війні з Хафтаром глава УНЗ Файез Саррадж зобов’язаний Туреччині.

У січні Анкара і Уряд національної злагоди затвердили підписаний меморандум про військову співпрацю. Згідно з документом Туреччина в будь-який момент може ввести в Лівію війська, якщо про це попросить Саррадж. До цього, втім, не дійшло, однак Анкара направила в країну додаткове озброєння і військових радників незважаючи на те, що результатом Берлінської конференції по Лівії стало підтвердження ембарго на постачання озброєння до Лівії, а також відмова в наданні військової допомоги кожної зі сторін конфлікту.

Перелом у війні змусив союзників Хафтара — Францію, Єгипет і ОАЕ — перестрахуватися. Сам фельдмаршал, згідно Reuters, полетів до Єгипту.

6 червня президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі представив план по врегулюванню конфлікту в Лівії, який був підтриманий Хафтаром. Заяву він зробив на спільній прес-конференції з главою засідає на сході Лівії Палати представників Акилу Салехом.

В країні повинен вступити в силу режиму припинення вогню. Також ініціатива передбачає виведення «іноземних воєнізованих формувань» і рівноправне представництво трьох регіонів Лівії в президентській раді, який слід обрати під егідою ООН.

Крім того, президент Єгипту наголосив на необхідності розробки нової конституції для проведення виборів в Лівії. Абдель Фаттах ас-Сісі закликав до дипломатичного врегулювання конфлікту і подальших переговорів.

Однак представник визнаного міжнародним співтовариством Уряду національної згоди, розташованого в Тріполі, критично поставився до заяв єгипетського лідера.

«Не ми почали цю війну, але саме ми визначимо час і місце її закінчення», — підкреслив він.

Підтримали ініціативу Каїра і Об’єднані Арабські Емірати. Напередодні глава МЗС ОАЕ Анвар Гаркаш написав в своєму Twitter, що план Єгипту «посилює арабський та міжнародний імпульс для негайного припинення вогню, виведення іноземних військ і повернення на політичний шлях».

Тим часом, заяви Єгипту і ОАЕ з’явилися лише після того, як УНЗ оголосили про новий наступ, метою якого є захоплення Сирта — рідного міста колишнього лідера Лівії Муаммара Каддафі.

ОАЕ і Єгипет підтримують Хафтара, побоюючись посилення впливу в Лівії «Братів-мусульман», яких традиційно підтримують Туреччина і Катар. У тому числі і з цієї причини, відносини ОАЕ і Єгипту з Катаром досить напружені.

Ще одним предметом інтересу зовнішніх учасників конфлікту, безсумнівно, є ресурси Лівії. Країна з населенням менше 7 млн ​​осіб володіє найбільшими запасами нафти і газу в Африці.

Так, 4 червня після зустрічі з Сарраджем в Анкарі президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган сказав, що Туреччина сподівається видобувати нафту і газ на лівійському ділянці шельфу Середземного моря.

Ще більшу привабливість для зовнішніх гравців створює географічне положення Лівії і її близькість до Європи, що дозволяє здійснювати експорт безпосередньо на західні ринки через Середземне море, в той час як конкуруючі виробники вуглеводневих ресурсів змушені експортувати свої товари через потенційно небезпечні морські шляхи.

Але є й інші гравці, які надають Хафтару часткову або навіть повну негласну підтримку. Так, в підтримці фельдмаршала не раз звинувачували Францію. Для Парижа мова йде не тільки про нафту, а й про стратегічно важливою державний кордон, за якою знаходяться колишні французькі колонії — Чад і Нігер.

Фельдмаршал, який контролює нафтові родовища, і вплив «Братів мусульман», представлявся для Парижа фігурою, у якій є можливості для стабілізації обстановки в країні.

Існують і інші причини для Франції підтримувати ЛНА.

«Франція за Хафтара, тому що Італія за Сарраджа. Це стара бійка між італійцями та французами. Прибережні провінції — Тріполітанія і Кіренаїка — були італійською колонією, внутрішня Феццан — французькою. І питання — хто цю корову доїть — між Парижем і Римом — це стара бійка», — зазначає Євген Сатановський.

Крім того, Франція прагне зберегти своє стратегічне партнерство з Об’єднаними Арабськими Еміратами, де розташовується французька військова база. ОАЕ — другий за величиною покупець французької зброї.

Таким чином, протягом останніх років Париж офіційно займав позицію ООН, що визнає Уряд національної згоди, але також надавав підтримку Хафтару, який у Франції сприймається як людина, здатна тримати терористів в страху.

Але, оскільки в останні тижні ситуація почала змінюватися не на користь фельдмаршала, Париж також почав поступовий розворот. Як повідомляє Politico, Франція намагалася умовити Хафтара взяти участь в переговорах про припинення вогню, які намічені на Берлінську мирну конференцію в січні, поки фельдмаршал не стерпів повний крах.

Тим часом, у Парижа викликає занепокоєння не тільки невдачі Хафтара, а й успіхи УНЗ, за плечима якого стоїть Туреччина.

У підтримці Хафтара ООН звинувачує і Росію. На початку травня ООН представила доповідь, в якому повідомлялося про присутність в Лівії до 1200 найманців ПВК «Вагнер», що підтримують Хафтара — це стало першою офіційною заявою ООН на цю тему.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: ,

Загрузка...