Держкомітет з майна 4 квітня опублікував ухвалу «Про передачу найменувань географічних об’єктів з білоруської та російської мов іншими мовами».
Вона скасовує вимогу транслітерувати географічні назви в Білорусі, що існувала понад 20 років, тільки з білоруської мови і використовуючи традиційну білоруську латиницю.
Постанова затверджує нову Інструкцію з передачі найменувань географічних об’єктів з білоруської та російської мов на інші мови та транслітерації найменувань географічних об’єктів літерами латинського алфавіту та скасовує дію колишньої Інструкції з транслітерації географічних назв Республіки Білорусь літерами латинського алфавіту, прийнятою таким 15 від 23 листопада 2000 року.
Ключові зміни: згідно з старою інструкцією, передача географічних назв Білорусі на латиницю здійснювалася виключно з їх написання білоруською мовою. Тепер назви на картах, вуличних табличках, покажчиках можна транслітерувати і з російської мови. Вибір мови ніяк не регламентується — тобто може проводитись за бажанням суб’єкта господарювання.
Було: «Передача географічних назв Республіки Білорусь на латиницю здійснюється за їх правильним написанням білоруською мовою, засвідченим офіційними джерелами».
Стало: «Передача найменувань географічних об’єктів з білоруської та російської мов іншими мовами здійснюється за їх сучасного написання білоруською та російською мовами, присвоєних відповідно до Закону Республіки Білорусь “Про найменування географічних об’єктів”.
Вимога використовувати для транслітерації лише білоруську основу залишилася лише одного випадку — «при створенні картографічних та інших творів іноземними мовами, призначених для міжнародного використання».
Далі у постанові наводиться сама інструкція з транслітерації. Точніше, тепер їх дві: для білоруської та російської мов (у старій ухвалі була лише одна, оскільки російська мова не застосовувалася).
Інструкція для білоруської мови частково збігається з транслітерацією, яку застосовує влада для передачі імен білорусів у паспортах. Але є й помітні відмінності.
Головне нововведення в порівнянні зі старою інструкцією — повністю виключено вживання діакритичних (надрядкових) знаків ¢ і ´, властивих традиційній білоруській латинці для передачі шиплячих і м’яких свистячих звуків: ? ć(ць), ś(сь), dź(дзь) тощо. Таких написань, як на великому фото матеріалу, більше не буде. Шиплячі звуки тепер передаються за правилами англійської мови: Zh, Ch, Sh.
Змінено передачу та інших звуків:
Цілком втрачено специфічність білоруського фрикативного «г»: раніше він передавався ближчою літерою «h», тепер же — «g», яке іноземець, безумовно, читатиме як вибухове «г» (таке саме, як у російській мові);
Звук “Ў” тепер передається не графемою Ŭ і навіть не U, як у паспорті, а “W”.
Звук “х” тепер передається буквою “h” (раніше було “ch”, оскільки “h” був для білоруського “г”).
В іншому зберігаються колишні правила, що передають вимову білоруської мови.
