Перш за все необхідно розуміти, що реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (надання послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів власником електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу.
По суті це аналог касового апарату, тільки у вигляді програмного забезпечення для комп’ютера, смартфона чи планшета. Він дозволяє виконувати фіскальні функції шляхом реєстрації чеків РРО на сервері податкової через Інтернет. При цьому Державна податкова служба України повинна забезпечити програмним рішенням для використання суб’єктом господарювання програмного забезпечення РРО безкоштовно, а реєстрація програмного РРО здійснюватиметься через Електронний кабінет.
Нещодавно, 01 грудня 2020 року Верховна Рада України прийняла за основу і в цілому Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частин суми застосованих штрафних санкцій», яким відтермінувала на рік обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій для деяких ФОПів.
Закон передбачає відтермінування до 01 січня 2022 року обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку ІІ-IV груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
Однією з головних причин відтермінування є пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19), та економічна рецесія економіки, яка негативно вплинула на життя людей, завдала шкоди національній промисловості та загалом економіці. На сьогодні визначити ступінь та важкість падіння економіки неможливо, оскільки це буде залежати від того як Україна впорається з економічними наслідками пандемії. Як показує практика особливо тяжкі наслідки несе малий та середній бізнес. У зв’язку з цим парламентарями було запропоновано перенесення строків обов’язкового запровадження РРО та ПРРО.
Головне, що треба розуміти – це хто саме зобов’язаний використовувати РРО.
По-перше, реєстратор розрахункових операцій не будуть застосовувати платники єдиного податку І групи та фізичні особи-підприємці ІІ-IV групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати. Звертаю увагу, що у розрахунку граничного обсягу доходу беруть участь усі види доходів, отриманні платником єдиного податку від здійснення ним підприємницької діяльності протягом календарного року. У випадку перевищення ліміту у 220 розмірів мінімальної заробітної плати, ФОПу необхідно розпочинати застосовувати РРО з першого місяця кварталу, наступного за місяцем такого перевищення, у всіх подальших податкових періодах протягом його реєстрації як платника єдиного податку.
По-друге, до 01 січня 2022 року ФОПам ІІ-IV групи, які є платниками єдиного податку РРО не застосовується, якщо обсяг їх доходу не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, незалежно від обраного виду діяльності.
Однак, законопроєкт не відтерміновує застосування РРО для ФОП платників єдиного податку ІІ-IV групи, які здійснюють ризикові види діяльності. Тому з 01 січня 2021 року РРО будуть застосовувати ФОП ІІ-IV групи єдиного податку, які здійснюють:
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах;
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках).
Однак, варто зазначити, що фізичні особи-підприємці єдиного податку, які займаються продажем підакцизних товарів, не звільняються від використання РРО. Також, встановлено, що ФОП ІІ-IV групи не лише у випадках перевищення доходу встановленого ліміту, а й при введенні роздрібної торгівлі підакцизними товарами повинні користуватися РРО.
По-третє, з 01 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій будуть застосовувати всі платники єдиного податку ІІ та IV групи. Необхідно пам’ятати, що з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Законом збільшено ліміт річного доходу для І групи єдиного податку до одного мільйона гривень, для ФОП єдиного податку ІІ групи – до п’яти мільйонів гривень, для ФОП єдиного податку ІІІ групи – до семи мільйонів гривень. Також, зазначеним Законом передбачено внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі й послуг» щодо виключення норми збільшення доходу для ФОП ІІ групи з 1,5 мільйона до 2,5 мільйони гривень.
Також, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг запроваджено ряд санкції за порушення законодавства щодо незастосування РРО.
Тобто у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, застосовуються ряд штрафних (фінансових) санкцій.
За перше порушення встановлено штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушенням товарів, а за наступні вже 150 % вартості товару.
Також, за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155-1 Кодексу про адміністративне правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф у розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи все вищесказане, можна стверджувати, що відтермінування реєстраторів розрахункових операцій несе за собою позитивний характер, адже перенесення строків обов’язкового застосування РРО / ПРРО забезпечить створення умов для адаптації малого бізнесу до застосування нових правил обліку розрахункових операцій, зменшить адміністративне навантаження на бізнес, сприятиме збереженню робочих місць, розвитку підприємництва та виведенню економіки з тіні, що призведе до збільшення доходів, як державного, так і місцевих бюджетів.
