Результати трирічного експерименту, що проводився японськими вченими на борту Міжнародної комічної станції (МКС), показали, що колонії бактерій деінококков можуть пережити в суворих космічних умовах переліт, протяжністю кілька років.
Дослідження опубліковане в журналі Frontiers in Microbiology у середу, 26 серпня.
У 2018 році вчені з Токійського університету, досліджуючи нижні шари стратосфери, виявили, що на висоті 12 кілометрів над землею, не дивлячись на проникаючу потужну сонячну радіацію, існують бактерії Deinococcus.
Після цього вчені вирішили з’ясувати, чи зможуть деінококки – один з найбільш стійких до радіаційного випромінювання організмів на Землі – вижити у відкритому космосі.
Для цього вони помістили висушені агрегати Deinococcus на зовнішні панелі японського експериментального модуля “Кібо” на МКС. Зразки різної товщини піддавалися впливу космічного середовища протягом одного, двох і трьох років з 2015 по 2018 рік, щоб перевірити їх виживання.
Через три роки дослідники виявили, що всі агрегати розміром більше 0,5 міліметрів частково вижили в умовах космосу. Незважаючи на те, що бактерії на поверхні бактеріальних агрегатів вмирали, вони створювали захисний шар для мікроорганізмів, що знаходяться під ними, забезпечуючи виживання всієї колонії.
Автори підрахували, що гранула товщиною більше 0,5 міліметрів може прожити на поверхні космічного корабля від 15 до 45 років. Цього цілком достатньо для того, щоб перенести міжпланетну подорож. А у відкритому космосі, на думку дослідників, колонія діаметром близько одного міліметра потенційно може виживати до восьми років.
Це серйозний аргумент на користь гіпотези панспермії, яка передбачає можливість перенесення організмів з одних планет на інші через космічний простір разом з кометами і астероїдами.
“Походження життя на Землі – найбільша загадка, – наводяться в прес-релізі університету слова керівника дослідження професора фармації і наук про життя Акіхіко Ямагіші. – Вчені можуть мати абсолютно різні точки зору з цього приводу. Одні думають, що життя унікальне і трапилося тільки один раз у Всесвіті, в той час як інші – що життя виникає на кожній слушній планеті. Якщо панспермія можлива, життя повинно існувати набагато частіше, ніж ми думали раніше”.
“Результати показують, що радіостійких деінококк може вижити під час подорожі з Землі на Марс або навпаки, що становить кілька місяців або років в залежності від орбіти”, – продовжує вчений.
Робота японських біологів – найкращий на сьогоднішній день доказ виживання бактерій в космосі. Попередні експерименти показували, що бактерії можуть перенести міжпланетну подорож на поверхні кам’яних тіл, захищені з одного боку їх поверхнею, – це гіпотеза літопансперміі. Зараз же вчені підтвердили можливість і самостійного існування агрегатів бактерій в космосі, яке автори назвали “массапанспермією”.
Дослідники відзначають, що в своєму експерименті вони вивчали тільки перебування бактерій в космосі, не розглядаючи умови відриву від однієї планети і приземлення на іншу, які вимагають окремої оцінки.
