Вчені з’ясували, як відбувається синхронізація сяйва світлячків.
Як повідомляє Gismeteo, згідно з дослідженням групи математиків у матеріалі, опублікованому в Journal of The Royal Society Interfaces, в основі синхронізації світіння комах лежить відстань, яка відокремлює їх один від одного.
Фахівцям вже було відомо, що самці цих комах користуються світловими сигналами для пошуку партнерів для спарювання, тоді як комахи виду Photiunus Carolinus виявилися схильні до кодування світіння у своїх роях. Тому дослідникам довелося експериментально розшифрувати модель їхньої поведінки.
Вчені зробили імітацію миготіння однієї особини, потім розширивши його до пари, завдяки чому вони змогли порівняти різницю в частоті миготіння. Так, у великому рої зміна відстані, на якій світлячки могли реагувати один на одного, змінювало впорядкованість свічення. За рахунок зміни дистанції між комахами дослідники змогли отримати різні патерни їх миготіння, серед яких була брижі або, наприклад, спіраль.
