З початку століття масштаби спеки і засух на Землі досягли немислимого рівня.
Це явище не можна пояснити природною мінливістю і після певного моменту катастрофічне посилення стане незворотним.
Таку заяву зробила міжнародна група вчених, опублікувавши свою статтю в журналі Science.
Відзначається, що експерти реконструювали кліматичні умови у внутрішній області Східної Азії за останню чверть тисячоліття. Для цього вони проаналізували ширину річних кілець місцевих дерев, відомості про яких зберігаються в базі даних International Tree Ring Data Bank.
З’ясувалося, що клімат стає більш спекотним і посушливим з 90-х років ХХ століття, чого не спостерігалося за 260 років.
Зазначено, що внутрішня область Східної Азії, включаючи Монголію, виявилася «гарячою точкою», де в другій половині XX століття фіксується сильне потепління. Цей регіон не славиться високим рівнем випадання річних опадів, що і робить його більш уразливим до температурних змін. Так, за останні 20 років в країнах Східної Азії посилилися хвилі тепла, що негативно позначилося на зволоження грунту і спричинило за собою незворотний характер руйнування.
Згідно з даними дослідження за 2014 рік, кількість озер на Монгольському плато швидко скорочується (скорочення на 26% на один квадратний кілометр), а також значне зменшення середньої площі найбільших озер регіону. Зникнення вологи з ґрунту може стати згубним для таких тварин, як дикі вівці, антилопи, верблюди.
Вчені попереджають, що глобальне потепління в даному регіоні впливає на клімат всього Північної півкулі. У літні місяці для регіону характерні тривалі антициклони, здатні викликати потужні хвилі спеки за межами регіону. Цілком ймовірно, що Монголія вже перетворюється на безплідну пустелю.
