Творча діяльність Михайла Жванецького не пов’язана з розвитком української культури, водночас цілком відповідає визначенню русифікації у розумінні Закону.
Про це повідомив Український інститут національної пам’яті.
Дослідження життя сатирика показало, що творча спадщина Жванецького винятково російськомовна, а внесок письменника у російську культуру неодноразово відзначено почесними званнями та державними нагородами російської федерації.
Крім того, під час одного з творчих виступів М. Жванецького у 2014 р. на питання щодо російсько-українських взаємин після анексії Криму письменник відповів: «Кто-то хотел свободы и в Европу — получил. Кто-то хотел Крым — получил. Щас только надо доверить все верхам. … Если решать вопрос вверху — то между собою, как ни странно — россия-Америка. Вот эти две страны могут решить этот вопрос. А пока, как сказал Обама тоже, Крым потерян, его не вернуть».
«Фактично, така позиція цілком відповідає російському наративу про формальну, а не реальну суб’єктність України як суверенної держави, подальшу долю державності якої можуть вирішувати лише США та держава-агрессор рф», — заявили в УІНП.
У 2019 році Жванецький відвідав окупований Крим, де взяв участь у зніманні кінофільму «Одесский пароход», що проходили на замовлення пропагандистського каналу «россия 1», а головні ролі в якому виконували Фьодор Добронравов и Міхаіл Порєчєнков. Вказані особи внесені до складеного 2015 року Міністерством культури України «Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України», що охоплює діячів культури російської федерації, які публічно підтримали російську військову агресію на Сході України, анексію Криму, висловлювали заперечення державного суверенітету та незалежності України.
«Наведені ж вище окремі висловлювання щодо суверенітету і територіальної цілісності України, а також участь російського письменника-сатирика у пропагандистських проєктах держави-агресора російської федерації (зокрема, з відвідуванням тимчасово окупованої території АР Крим) цілком перегукуються з російськими наративами про неспроможність української державності, що може бути кваліфіковано як пропаганда російської імперської політики. Присвоєння імені Жванецького географічним об’єктам, назвам юридичних осіб та об’єктів права власності, об’єктам топонімії, а також установлення на його честь пам’ятників та пам’ятних знаків в Україні є втіленням русифікації», — наголосили в УІНП.
Там підкреслили, що з огляду на викладене вище об’єкти (географічні об’єкти, назви юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятники і пам’ятні знаки), присвячені радянському та російському письменникові-сатирику Жванецькому Михайлові Михайловичу (1934–2020), відповідно до частини першої статті 2 Закону належать до символіки російської імперської політики, а подальше використання імені Жванецького в назвах географічних об’єктів, юридичних осіб та об’єктів права власності є пропагандою російської імперської політики.
