У виникненні такого явища в Україні, як «бусифікація» відіграли роль кілька факторів.
Про це сказав директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха в інтерв’ю IPG-journal. Він пояснив, що, по-перше, у будь-якому суспільстві відсоток людей, готових добровільно померти за спільну справу, дуже обмежений і українці не виключення.
«Цей потенціал поступово вичерпується, що ми і бачимо в Україні зараз. Повномасштабна війна триває три роки, а це досить довго… На жаль, у суспільстві було створено певну атмосферу, що начебто ресурс добровольців є невичерпним», – зазначив фахівець.
Головаха пояснив, що треба було відразу розуміти, з ким Україна має справу, адже РФ – це країна, яка ставить на меті знищення української нації, України як держави. «Отже, якщо нація хоче існувати, необхідно ухвалювати закони про мобілізацію, впроваджувати послідовну державну політику щодо мобілізації», – пояснив він.
Друге, на думку директора Інституту соціології НАН України, це демонстрація вертикальної солідарності. «Тобто першими до війська мали йти представники найвпливовіших верств населення і таким чином показувати приклад для інших. І я дивуюся, що цього не було продемонстровано, адже у будь-які часи аристократи першими йшли воювати – так, вони могли бути організаторами в армії, але їхня участь вважалася обов’язковою», – підкреслив фахівець.
Також Головаха назвав третій фактор – це надто розрекламований контрнаступ. Він пояснив, що психологія людей така, що їм значно легше не отримати чогось взагалі, ніж сподіватися на щось і потім не отримати цього. «В іншому випадку це провокує великий стрес, відчуття втрати: щось було обіцяне, але воно не сталося. І це те, що відбулося з контрнаступом», – висловив думку соціолог.
«Будь-який успіх на фронтах суттєво змінює психологічний стан населення. Якщо не буде таких успіхів, буде дуже важко – хоча остаточної втрати стійкості та готовності захищати країну я не прогнозую», – поділився думкою фахівець.
