На 2 липня призначено засідання Державної ради Туреччини, де обговорять долю собору Святої Софії або Айя-Софія.
Це один з древніх і шанованих храмів у християн. Базиліка була побудована в 537 році на місці ранньохристиянських храмів. Собор на протязі століть вважався символом могутності Візантійської імперії.
Однак після захоплення Константинополя турками в XV столітті Свята Софія була перетворена в мечеть, були прибудовані мінарети. Після падіння Османської імперії і утворилася Турецький республіки в 1934 році влада країни вирішили відкрити в базиліці музей, де були б збережені як християнські елементи оздоблення, так і мусульманські. Свята Софія знаменита своєю золотою мозаїкою із зображенням Богородиці.
Прохання переглянути рішення влади 1934 року і відновити статус мечеті з’являються регулярно. А Державна рада, який фактично є вищим адміністративним судом в Туреччині, постійно відхиляв ці вимоги. Але зараз в країні помітно змінилася риторика. Та й до речі, до питання про повернення мечеті в будівлю Святої Софії повернулися після 29 травня, коли в Туреччині відзначали 567-ту річницю взяття турками Константинополя. Тоді в соборі прочитали суру з Корона. Це викликало бурхливу реакцію влади Греції.
– Греція незадоволена тим, що ми збираємося перетворити Айя-Софію в мечеть. Але ми демократичне держава, і якщо буде зроблено такий крок, то для того у нас є парламент, нам не потрібно ні у кого питати дозволу. Ми чекаємо рішення Держради і вчинимо в залежності від цього. Тому Греції потрібно знати своє місце, – заявив президент Туреччини Реджеп Ердоган. А вже 5 червня він доручив своїм однопартійцям вивчити питання зміни статусу базиліки.
Разом з тим, як пише турецька преса, Ердоган попросив своїх соратників не поспішати, зазначивши, що Свята Софія навіть в разі зміни свого статусу повинна залишатися відкритою для туристів.
Константинопольський патріарх Варфоломій поки ніяк не висловився про дії турецької влади.
