Льодовиковий лід зберігає інформацію, в тому числі мікробіологічну, яка допомагає розкрити історію палеоклімату і передбачити майбутню зміна клімату.
Хоча льодовикові мікроби вивчаються з використанням методів культивування або амплікону, більш складні метагеномні підходи, які забезпечують доступ до функціональної, геномної інформації і вірусам, використовуються рідко, частково через те, що їх частка в льоду дуже мала і треба перевірити велику кількість проб льоду .
Група американських вчених, що опублікували своє дослідження на microbiomejournal, вдосконалила процедури відбору проб за допомогою контрольованих експериментів зі штучним льодом і адаптували раніше встановлені метагеномні підходи з низькою біомасою для вивчення вірусів льодовикового льоду. Експерименти з контрольованим відбором проб різко знизили кількість помилкових контамінантів, включаючи бактерії, віруси і вільну ДНК, до фонового рівня.
Секвенування на восьми глибинах крижаних кернів (проби у формі труб) Тибетського плато виявило загальні лінії льодовиково-крижаного походження, були виявлені бактерії і віруси. Вік льоду – 15 тисяч років.
У ньому знайшли геноми коди 33 вірусів, чотири з яких вже були відомі, а 28 – абсолютно нові, сильно відрізняються від сучасних. Половина з них після розморожування виявилася життєздатними. Нагадаємо, що в сучасних кліматичних умовах, тибетські льодовики активно таять і стікають річками до населених пунктів.
Вчені прийшли до висновку, що це перша подібна робота з відбору мікробних і вірусних проб для льодовикового льоду і дає перше бачення вірусних спільнот в середовищі древніх льодовиків. Такі методи і набори даних можуть потенційно дозволити дослідникам контекстуалізувати нові відкриття і почати включати льодовикові мікроби і їх віруси в зв’язку з минулим і сьогоденням зміною клімату в географічно різних регіонах світу.
