На китайських фабриках та в офісах дедалі частіше впроваджують нагляд за працівниками за допомогою штучного інтелекту.
Система за допомогою камер відстежує та аналізує рухи працівників під час роботи і складає звіти про їхню ефективність в реальному часі.
Прихильники нового методу стверджують, що це «підвищить продуктивність» та дозволить керівникам «швидко втрутитися, внести корективи та забезпечити безперебійність робочих процесів без звичних затримок».
Штучний інтелект автоматизує збір даних, безперебійно збираючи такі показники, як тривалість виконання завдань та ефективність співпраці у команді. Це нібито скорочує адміністративні витрати й дає «більш чітке уявлення про те, що насправді відбувається на робочому місці».
«У Китаї рішення на основі штучного інтелекту для роботи в основному визначаються ринковими гравцями, при цьому регуляторний нагляд та участь працівників є мінімальними. Нові продукти та послуги часто випускаються на ринок одразу після того, як стають технологічно можливими.
Інструменти штучного інтелекту ще більше розмивають і без того нечіткі межі між роботою та особистим життям у Китаї, розширюючи сферу діяльності компаній за межі традиційних робочих годин та робочих приміщень. Функції включають постійне відстеження місцезнаходження, моніторинг онлайн-активності та нав’язливі сповіщення. Від працівників часто очікують, що вони будуть готові працювати за вимогою, що перетворює те, що повинно бути надзвичайними заходами, на повсякденні події.
Завдяки інструментам ШІ роботодавці отримують більший доступ до особистих даних працівників, ніж це необхідно для роботи. Це посилюється поширеним збором даних і порівняно утилітарним поглядом на конфіденційність даних у Китаї (порівняно з західними країнами).
Алгоритми штучного інтелекту доводять працівників до крайнощів, але переваги від такого підвищення продуктивності не розподіляються справедливо. Натомість багато працівників, опитаних у рамках соцдосліджень, з часом спостерігають зниження економічних вигод та погіршення умов праці. Бізнес-моделі, що базуються на штучному інтелекті, та дизайн алгоритмів, безперечно, сприяють цьому явищу», – зазначають дослідники Chatham House.
Варто зазначити, що подібний підхід до трекінгу активності своїх працівників також все частіше починають застосовувати й західні компанії, наприклад, Amazon.
