Цього разу дослідники звернули свою увагу на пуголовків. Виявляється, малюки, як тільки вилупляться, створюють свої власні повітряні бульбашки, щоб дихати.
Пуголовків помістили в резервуар з водою, щоб було зручно спостерігати за їх поведінкою. Пуголовки, хоч і майбутні жаби, але зовні схожі на крупноголових риб і навіть мають зябра. Але їх зябра слабо розвинені, щоб забезпечити їх достатньою кількістю повітря для виживання. Через це пуголовки повинні періодично спливати на поверхню і вдихати свіже повітря.
Дослідники виявили, що протягом перших кількох днів після того, як вони вилупляться, пуголовки не мають сили пробити поверхню води. У них немає можливості отримувати достатню кількість повітря. Ось природа і придумала особливий спосіб отримання повітря, в якому вони потребують.
Помітивши, що наймолодші пуголовки поводяться інакше, ніж їхні старші товариші, дослідники встановили високошвидкісні камери, щоб з’ясувати, що вони роблять. Огляд дієвості в уповільненому русі показав, що наймолодші пуголовки використовували раніше невідому техніку для витягування повітря з поверхні.
Ця техніка полягала в тому, щоб виплисти на поверхню, широко відкрити рот і потягнути в себе поверхню води. При всмоктуванні утворюється міхур. Пуголовок тут же закриває рот, піймавши повний міхур повітря. Потім він використовував м’язи в роті, щоб проштовхнути повітря з міхура в легені. Ємність рота більше, ніж легені у пуголовка. Залишається невелика бульбашка повітря. Пуголовок виштовхує її і спливає на деякий час на поверхню води.
Численні пуголовки таким чином створюють невеликий острівець бульбашок. Такі острівці можна спостерігати на жаб’ячих ставках. Згодом пуголовки дорослішають, вдосконалюють техніку і дуже швидко створюють вже подвійні бульбашки.
