Археологи з’ясували, що давні люди могли спеціально повільно готувати м’ясо тварин, аби легко й без пошкоджень витягнути їхні зуби — для створення прикрас. Це змінює уявлення про повсякденне життя доісторичних громад.
Про це пише Archaeology Magazine.
Науковці з Гельсінського університету провели експериментальне дослідження на основі матеріалів із цвинтаря Звейнієкі у Латвії, датованого 7500–2500 роками до н.е. Там у похованнях знайшли понад 2 000 зубів диких тварин — лосів, кабанів, оленів, а також собак і навіть людей, які, ймовірно, використовувалися як прикраси.
Щоб дізнатись, як саме зуби добували, дослідники випробували сім методів, зокрема розрізання, сушіння, нагрівання й різні техніки приготування їжі. Найкращим виявився спосіб повільного варіння у глиняному посуді — так званий «pit seaming». Він дозволяв витягати зуби без пошкоджень, а м’ясо залишалося придатним до споживання, кістки — до виготовлення інструментів.
«Наші експерименти доводять, що вилучення зубів було свідомим і ретельно спланованим процесом, тісно пов’язаним із приготуванням їжі», — зазначила керівниця дослідження Айя Мацане. Це спростовує поширену думку, що зуби для прикрас просто знаходили або отримували випадково.
