На початку повномасштабної війни російська артилерія вважалася одним із головних козирів Кремля: масовані обстріли створювали «вогневі завіси», за якими просувалися війська. Тоді вважалося, що за кількістю гармат Росія перевершує Україну в 10 разів, і президент України Володимир Зеленський регулярно просив союзників про снаряди.
Відтоді багато що змінилося. Як розповів командир підрозділу БПЛА «Тайфун» Нацгвардії України з позивним «Майкл» у коментарі Forbes, артилерія нікуди не зникла, але тепер основною загрозою стають дрони.
Україна досягла великих успіхів у контрбатарейній боротьбі. Гармати, що відкрили вогонь, можна засікти за допомогою контрбатарейних радарів, таких як американський AN/TPQ-36 Firefinder, що відстежують траєкторію снаряда і обчислюють вихідну точку. Крім того, активно впроваджуються й акустичні датчики нового покоління.
«Радар – це перший етап. Він визначає приблизний район, але не точку. Часто це область 200 на 200 метрів – занадто велика для точного удару», – підкреслив військовий. Тому згодом необхідне застосування дронів із широким охопленням – як із відеотрансляцією в реальному часі, так і з фотозйомкою високої роздільної здатності. Вони дають змогу точно визначити, чи перебуває знаряддя на місці, і передати координати.
«Найпростіше виявити артилерію в момент пострілу – спалахи, дим, рух розрахунку. Навіть якщо гармата частково прихована деревами або будівлями, ми впізнаємо її за силуетом. У лісі шукаємо сліди гусениць, порушений ґрунт, тепло від техніки (якщо є тепловізор)», – зазначив «Майкл».
Після підтвердження координат удар потрібно наносити негайно – поки знаряддя не покинуло позицію.
Хоча контрбатарейна стрільба, як і раніше, залишається актуальною, у багатьох випадках гаубиці вже замінюються безпілотниками.
«FPV-дрони – і квадрокоптери, і планери – часто виявляються точнішими і швидшими за артилерію. Якісний дрон – найефективніший спосіб знищити артилерійську систему», – підкреслив військовий.
На практиці дрон може летіти повільніше за снаряд (~160 км/год проти 1000 км/год у снаряда), але йому вдається швидше досягати мети, оскільки це не вимагає пристрілки і коригування вогню. FPV може летіти кілька хвилин, але влучати з першого разу. Артилерія, зі свого боку, вимагає кількох залпів, особливо якщо ціль переміщується.
Якщо знаряддя самохідне, воно може піти ще до прибуття снаряда. Дрон же здатний переслідувати артилерію і вразити її навіть у русі. З буксируваними гарматами складніше – їх потрібно вражати за елементами: затвор, приціл, машина, що буксирує.
«Головне – стійкий відеозв’язок. Без нього оператор не зможе точно навести дрон», – пояснює український військовий. У цьому, за його словами, допомагають нові «файбер-дрони», які не втрачають зв’язок навіть у складних умовах. Після удару використовується розвідувальний дрон для підтвердження знищення.
«Російська артилерія, як і раніше, становить серйозну загрозу», – підтверджує «Майкл». Однак, наприклад, російських розвіддронів, незважаючи на те, що їх було збито в кількості кількох тисяч, все ще багато.
«Нестачі в розвідувальних БПЛА у них [росіян] немає. Вони [дрони] постійно в повітрі», – додав військовий. Найцікавіше, що Росія, незважаючи на наявність артилерії, теж все частіше покладається на FPV-дрони, відбуваються сотні ударів безпілотників на день.
За даними відкритих джерел, Росія планує виробити до 2 мільйонів FPV-дронів у 2025 році проти 3 мільйонів артилерійських снарядів. Україна, зі свого боку, теж нарощує виробництво.
