Повномасштабне вторгнення спричинило не лише руйнування інфраструктури, але й запустило механізм демографічної кризи в Україні. За три роки війни країна втратила мільйони громадян через міграцію, загибель та різке падіння народжуваності. Станом на 2025 рік, демографічна картина України виглядає тривожно, ставлячи під загрозу не лише повоєнне відновлення, а й довгострокову життєздатність держави.
Точні демографічні дані в умовах війни та окупації частини територій отримати вкрай складно, адже останній повноцінний перепис населення проводився понад два десятиліття тому, у 2001 році. Проте, оцінки українських та міжнародних експертів малюють невтішну картину. Якщо у 2021 році, напередодні вторгнення, населення України оцінювалося приблизно в 41 мільйон осіб, то на початок 2025 року ця цифра, за різними оцінками, становить близько 31 мільйона, враховуючи й мешканців тимчасово окупованих територій. Це означає скорочення приблизно на 10 мільйонів людей лише за три роки. Ця цифра наочно демонструє масштаб демографічного виклику, що постав перед країною.
Головні причини демографічного спаду
Мільйони українців, переважно жінки та діти, були змушені шукати безпеки за кордоном. За даними ООН, станом на 2024 рік їх кількість коливається від 6,9 до 8 мільйонів. Левову частку прийняли країни ЄС: Польща, Німеччина, Чехія та інші. Важливим аспектом є те, що значна частина біженців уже почала інтегруватися в нові суспільства, знайшла роботу та житло, що ускладнює їхнє потенційне повернення навіть після закінчення війни.
Війна неминуче призводить до загибелі як військових, так і цивільних. Точні цифри втрат залишаються нерозкритими, експертні оцінки свідчать про сотні тисяч загиблих. До цього додаються втрати: підвищена смертність через погіршення доступу до медичної допомоги, хронічний стрес, загострення хвороб та складні умови життя, особливо в прифронтових регіонах.
Україна мала низький рівень народжуваності ще до 2022 року, але війна катастрофічно погіршила ситуацію. Фінансова нестабільність, розлука сімей та загрози безпеки змушують українців відкладати народження дітей. Статистика 2024 року показує 286 смертей на кожні 100 народжених (у порівнянні зі 188 смертями на 100 народжених у 2019 році).
Ситуація на окупованих територіях є особливо складною для аналізу. За приблизними оцінками, там залишається від 3,6 до 4,9 мільйона осіб (близько 2,4 млн у Криму та 1,2-2,5 млн на інших територіях). Однак ці цифри включають і громадян РФ, яких Москва цілеспрямовано переселяє на окуповані українські землі, паралельно проводячи політику примусового вивезення українців. Це створює не лише гуманітарну катастрофу, але й довгострокову загрозу для демографічного та етнічного складу цих регіонів.
Виклики та прогнози
Повернення мільйонів українців з-за кордону є ключовим фактором для майбутнього демографічного відновлення. Уряд декларує розробку програм стимулювання повернення, включаючи пропозиції щодо працевлаштування, житла та навіть бронювання від мобілізації для окремих категорій фахівців. Проте, реальні перешкоди залишаються значними. Доки тривають активні бойові дії, масове повернення малоймовірне.
Без кардинальних змін у державній політиці та значних інвестицій, демографічний спад в Україні триватиме. Ухвалена Стратегія демографічного розвитку до 2040 року ризикує залишитися на папері без належного фінансування та конкретних механізмів реалізації.
Демографічна криза, спричинена повномасштабною війною, є одним із найсерйозніших викликів для майбутнього України. Втрата близько 10 мільйонів людей за три роки – це не просто статистика, це пряма загроза економічному потенціалу, соціальній стабільності та національній безпеці країни. Якщо війна затягнеться, а ефективна демографічна політика не стане пріоритетом, Україна ризикує зіткнутися з незворотними наслідками. Тому активні, добре профінансовані та системні дії у цій сфері мають стати ключовим елементом стратегії виживання та розвитку України у повоєнний період.
