Частина з них знаходиться на кораблях вже більше року. Деяким перестали виплачувати зарплату, а також не надають необхідну медичну допомогу.
Про це повідомляє Bloomberg. Закриті кордони і нові санітарні норми на тлі пандемії коронавируса сильно ускладнили життя морякам. Багато з них місяцями намагаються домогтися можливості повернутися додому, але їх продовжують тримати на суднах.
Як пише Bloomberg, 45 торгових портів в 123 країнах перестали дозволяти зміну екіпажу. 76 дозволяють заміну, але з обмеженнями.
Видання опитало більше 40 моряків, і все розповіли про погіршення умов. Більшість попросило зберегти анонімність. Близько половини з них сказали, що працюють з простроченим контрактом. Деякі заявили, що їм не платили зарплату більше двох місяців.
Корабель Unison Jasper зайшов в австралійський порт Ньюкасл 25 липня. З моменту пандемії судно подорожувало вже сім місяців і встигло здійснити кругосвітню подорож. В Австралії корабель затримали.
За словами регулюючих органів і офіційних представників профспілок, сім з 22 осіб екіпажу перебували на судні протягом 14 місяців після закінчення терміну їхніх контрактів. Їм заборгували 64 тисячі доларів. Свіжих продуктів у екіпажу було дуже мало. Моряки були родом з М’янми і дієвого плану по їх поверненню додому не було.
«Я перебуваю в море 14 місяців. Ми дійсно дуже втомилися. Я хочу поїхати додому »- сказав один з моряків.
Схожа ситуація виявилася на кораблі JY Ocean. Майже половина екіпажу з 20 людини знаходиться на борту більше року. У серпні їм прислали документи на продовження контрактів, а капітан наказав їх підписати.
Індійський моряк Алройд Фернандес припинив роботу у на нафтовому танкері, коли в середині серпня закінчився його шестимісячний контракт. Правда компанія все ще не випускає його на берег.
«У моєї дружини слабке здоров’я, і я їй потрібен – вона сама виховує трьох дітей, включаючи немовля», – написав Фернандес в своїй заяві про звільнення.
Медичні ускладнення
Моряки стурбовані тим, що довгі місяці в море можуть привести до проблем зі здоров’ям. Наприклад, члени екіпажу одного з кораблів не могли отримати стоматологічну допомогу. Інші розповіли Bloomberg, що їм допомогу надавали товариші по команді. Кому-то вони самостійно накладали шви.
На одному кораблі від серцевого нападу помер капітан. Команда зберігала його труп в морозильній камері протягом майже двох тижнів, перш ніж знайшла порт, куди можна було б репатріювати тіло.
На іншому моряк пошкодив око через попадання в нього масла. За його словами, йому не дозволяли вийти на сушу і піти до лікаря ще два місяці.
Куди дивляться компанії?
Справедливості заради слід зазначити, що судноплавна галузь швидше за інших усвідомила масштаби потрясінь, викликаних пандемією коронавируса. Керівники і торгові групи протягом декількох місяців закликали уряди і портова влада привласнити морякам статус «ключового працівника». Це дало б їм ті ж привілеї на поїздки і імміграцію, які часто надаються персоналу літаків і медичним працівникам. У липні більше десятка країн такі як США, Сінгапур, Греція і Об’єднані Арабські Емірати, зобов’язалися послабити портові і прикордонні обмеження.
Незважаючи на те, що багато компаній змінили маршрути кораблів і зафрахтували рейси, щоб полегшити зміну екіпажу, близько 300 000 моряків все ще чекають допомоги.
Минулого місяця французька судноплавна компанія CMA CGM відправила один зі своїх кораблів з Марселя в Бейрут. Це була гуманітарна місія з доставки медикаментів до Лівану після смертоносного вибуху в порту.
Це викликало здивування на іншому кораблі флоту CGM. Його екіпаж перебував на борту більше 13 місяців. Морякам не дозволили повернутися додому. Навіть члена команди, який два місяці знаходився на суші через лікування каменів в нирках, повернули назад на судно. Термін їх первісного трудового договору закінчився кілька місяців тому. Виникло питання: якщо компанія може виконати гуманітарну місію, чому вона не може дозволити їм повернутися додому?
Компанія заявила, що робить все можливе для робітників на своїх судах.
Від пандемії постраждали не тільки моряки, а й вчені. Так російський дослідник застряг в арктичному науковому подорожі. Для того, щоб повернутися в Петербург, він спочатку п’ять місяців дрейфував в Арктиці, а потім через Фінляндію доїхав до Росії на розкладному велосипеді.
