У Верховній Раді України вже зареєстрували проект Закону № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
Згідно з цим документом, в Україні з 1 жовтня 2020 року скасують заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. На думку народного депутата України VII та VIII скликань від ВО «Свобода» Михайла Головка, це призведе до соціальної революції, а наслідки будуть катастрофічними для українців.
– Михайле, що, на Вашу думку, чекає Україну після того, як зникне заборона на продаж землі сільськогосподарського призначення?
– Ми можемо передбачити наслідки, згадавши досвід країн Латинської Америки – Аргентини та Бразилії. Там земельна реформа найбільше зачепила саме незахищені верстви населення, переважно селян. Багато сільських населених пунктів просто щезли, адже усі жителі виїхали в міста, спостерігався стрімкий процес урбанізації. Громадяни побудували перед мегаполісами цілі окремі картонні містечка. Це була свого роду соціальна революція, яка підірвала, звісно ж, відносини всередині країни. Для України наслідки теж будуть катастрофічними. Це спричинить масові повстання й конфлікти. Сьогодні наші хлопці гинуть, борячись за кожен клаптик української землі, а ми збираємося її продати?! А що завадить купити її терористу з Донбасу, який має український паспорт. І завтра вони поставлять Україну на коліна. Це вдарить по нашій економіці.
Заяви з продажу землі – це виклики існування української держави, потрясіння для цілої країни. Мені складно спрогнозувати, як ми це переживемо, але буде важко – це однозначно. Є сотні варіантів, які підтверджують, що продаж не буде прозорим. Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Милованов каже, що держава буде давати кредити на купівлю землі. Як це має виглядати?! Якщо вони цей механізм запустять, то всі ті, хто орендує в селян землю, отримають під заставу цього паю кошти. У разі їх неповернення, банк забере територію в людей. За такою хитрою схемою буде виведено мільйони гектарів землі українського народу.
– Історичний досвід, мабуть, також свідчить про те, що продавати землю – недоцільно. Чи не так?
– У всьому цивілізованому світі ніхто не оцінює землю, як товар. Земля – це життєвий простір нації. Товар ти можеш постійно створювати і продавати, а земля – це, ніби, нирка. Її можна продати лише один раз. Це – стратегічний ресурс . Ти продав, то все. Усі війни в історії людства були переважно за землю, території, вплив та інші ресурси. Зараз у світі спостерігається гостра продовольча криза й збільшення чисельності населення. Це, у свою чергу, підвищує попит на продукцію. Наші предки роками виборювали свої території, окроплюючи їх кров’ю. Зараз ми маємо найродючіший чорнозем. А тепер, замість того, щоб використовувати свої природні багатства, їх просто продадуть. Ми вже проходили етап масового розпродажу та приватизації у 90-х роках, коли розпродували державні стратегічні підприємства. Кожному роздавали ваучери, які, нібито, мали зробити всіх багатими. В кінцевому результаті українці залишилися біля розбитого корита, а 29 тисяч підприємств були розграбовані та опинилися в руках олігархів. Те ж саме чекає на українську землю. Вона відійде у приватні та іноземні руки через безліч схем.
– Чим зумовлене рішення відкрити продаж сільськогосподарських земель?
– На жаль, нам сьогодні створюють такі економічні умови. Це відбувається під іноземним впливом міжнародних кредитних організацій, Світового банку, МВФ, міжнародних корпорацій, які розповідають, що для того, аби українці стали щасливими та багатими, вони мають продати землю. Ніхто не заважає іноземцям вкладати в переробку та обробіток землі в Україні, створювати продукцію, брати в оренду території. Багато компаній з-за кордону, які в нас представлені, займаються орендою. Вони можуть спокійно брати у користування землю. Але ж ні – їм це нецікаво. Іноземці хочуть володіти українськими територіями, робити з ними все, що заманеться. Так було у тих країнах, в яких дозволили ринок землі. Транснаціональні корпорації взяли під контроль землю і почали агресивну поведінку ведення бізнесу, повністю витіснивши місцевих фермерів. Ми бачимо спекуляцію, шантаж, фінансовий та політичний тиск на Україну. Та позиція, яку зайняв президент та його команда, говорить про те, що дійсно ці люди далекі від України. Вони прийшли до влади, не маючи за собою ніякого життєвого досвіду. Вони взагалі далекі від проблем народу, в тому числі українського села й виробництва. Кидають лозунги «взяти і продати», не думаючи про наслідки, а наслідки будуть катастрофічні. Якщо сьогодні родина отримує орендну плату за пай у розмірі кілька тисяч гривень, вони купляють за ті гроші зерно, аби утримувати домашнє господарство. З новим законом люди просто скористаються одноразовою платою – куплять телевізор чи холодильник і на тому все. І це в кращому випадку. У гіршому – землю просто відберуть.
– Що про продаж земель каже досвід іноземних країн?
– Згадаймо, як формувалися країни Ізраїлю. Вони створювалися за рахунок того, що в Палестині почали дозволяти продавати землю. Тобто вони її купили і збудували країну Ізраїль. На сьогодні Ізраїль не продає своєї землі, 92 % територій – в державній власності. В Саудівській Аравії та інших арабських країнах земля теж не продається. В Канаді – 91 % державних земель, трохи менше у Франції, в Німеччині.
– Яким, на Вашу думку, є найоптимальніше вирішення земельного питання?
– Я – розробник законопроекту, який передбачав створення Державного земельного банку. Тобто, якщо в нас є люди, які мають бажання продати землю, бо, наприклад, не мають спадкоємців, то вони можуть продати державі за ринковою ціною. І сьогодні реальна вартість української землі мала б оцінюватися в десятки тисяч американських доларів, як у більшості іноземних країн, а не тисячу за гектар, як нам пропонують. Так, наприклад, в Італії землю вартує 40 тисяч доларів за гектар, у Словенії – 17, в Греції – 12. Хоч наша земля набагато краща, аніж в Європі. Якби вони продали цю землю державі за таку ціну, вона могла б нею розпоряджатися у вигляді прозорих аукціонів та дати в довгострокову оренду. Таким чином її хтось орендуватиме, але земля залишається завжди в держави та народу. Якщо сьогодні, в час війни, влада поставила питання, чи варто продавати землю іноземцям? То я хочу повернутися до дискусії, чи варто її продавати взагалі?. А що хіба складно отримати громадянство України?! А хіба немає процедури його набуття й отримання паспорта. Його ж можна легко отримати через корупційні схеми. Міністр економіки Тимофій Милованов взагалі бачить вирішення цього питання за схемою «взять и поделить». Багато мізків не треба, щоб продати, а от щось створити, побудувати, дати нове життя, то це, чомусь, вже не так просто. Необхідно створити фермерські господарства, підтримати малий та середній бізнеси, відновити фермерський рух в Україні, безвідсоткові кредити для фермерів, техніку в лізинг так, як це є в багатьох країнах. Щоб була зайнятість на селі, і нічого не треба продавати. Земля годуватиме людей. Якщо сьогодні пай коштує в середньому 5-7 тисяч гривень орендної плати, а його хочуть продавати за тисячу-дві доларів, то це – 4-5 років оренди і вартість паю себе окупить повністю. То який тоді сенс від продажу землі?!
– Що плануєте робити, аби не дозволити зняття заборони на продаж земель?
– Це була робота «Свободи» всіх скликань. Ми пропонували шляхи для виходу з цієї ситуації. Закон про заборону продажу земель сільськогосподарського призначення, закон про ухвалення Державного земельного банку. Звісно, ми будемо піднімати це питання на якомога вищому рівні й закликатимемо людей виходити на акції протесту. Україна до цього готується. Думаю, що новій владі буде непереливки. Ми готові боротися й захищати національні інтереси українців. Землі сільськогосподарського призначення становлять орієнтовно 70 % території України. Це – колосальні масштаби. Вважаю, що новий законопроект є небезпечним. Влада грається з вогнем. Це питання може стати доміно, яке в кінцевому результаті їх повалить.
