Держсекретар США продовжує свій візит по країнам пострадянського простору, а в Києві, куди Майк Помпео приїхав перш за все, тепер намагаються прийти до тями. Вся справа в тому, що сказав і що не сказав глава американської дипломатії під час перебування в Україні.
Стрімкий візит державного секретаря США Майкла Помпео до Києва мав вселити надію і впевненість у союзників Америки. Однак, незважаючи на плюсову температуру на вулиці, від вашингтонського гостя повіяло справжнім холодом. Ні, він сказав всі протокольні фрази, що стосуються підтримки реформ і зовнішньополітичного курсу України. Більш того, він благословив на діяльність главу підпорядкованої Константинопольському патріарху Православної церкви України Епіфанія. Але ось того, що дійсно хотів почути Київ, він не сказав.
Напередодні візиту колишній дипломат Костянтин Єлісєєв висловив в Twitter свою думку: візит буде успішним (мається на увазі – успішним для Києва), «якщо буде оголошено рішення про призначення посла США і нового спецпредставника Держдепу по Україні, підтверджені поставки американської зброї Києву, узгоджений візит президента Володимира Зеленського в Білий дім, відновлена робота двосторонньої стратегічної комісії, висловлено осуд Росії за ігнорування “Мінська”.
Звичайно Єлісєєв, який раніше працював в адміністрації Порошенка, тепер не при справах. Однак він – кар’єрний дипломат, вихованець тієї ж системи, до якої належить нинішній глава українського МЗС Пристайко. Тим більше, що мова йде про питаннях не ідеологічні, а про суто практичні, навіть – організаційні. Так ось, Київ відповіді на свої питання не отримав.
Щодо посла: питання не вирішене, і коли буде вирішене – незрозуміло. Після Йованович на вулиці Сікорського півроку посидів Тейлор і все, зверніть увагу: Помпео в Мінську, який ще не готовий стати союзником США, обіцяє прислати посла, а в Київ – не обіцяє. Насправді тут діють два фактори. По-перше, Київ виявився дуже важливим місцем, куди хочуть заслати свого агента і демократи, і республіканці. Заслати у тих і інших виходить не дуже, а от заблокувати зусилля конкурентів – цілком. По-друге, після Йованович дипломати, звичайно, знайдуться, але якість цих кадрів буде не найкращою.
Відносного нового спецпредставника незрозуміло не тільки хто ним буде, але чи буде він взагалі. Причини ті ж, що у випадку з послом (Куртом Волкером), який явно не вважає посаду спецпредставника прикрасою своєї кар’єри, плюс ще одна – незрозуміло, хто буде відповідати за Україну в Москві. Волкер, як ми знаємо, працював по Україні в комісії, де Росію представляв Владислав Сурков. Зараз Сурков начебто подав у відставку. Від особистості і планів російського представника залежатиме багато, тому логічно почекати від Москви першого ходу.
Про постачання американської зброї під час візиту йшлося. Але про конкретні обсяги і марки озброєння говорив Зеленський. Помпео же відбувся загальними словами. Здається, його завдання було показати, що минулорічний скандал з військовою допомогою не повториться. Причому адресовано це послання було, скоріше, американській публіці.
Візит Зеленського в США також не узгоджений, хоча сам український президент готовий їхати. Насправді, напевно, і Трамп був би не проти приїзду Зеленського, але тільки в тому випадку, якщо б той заздалегідь підтвердив, що не робитиме якихось рухів, які зашкодять Трампу, і привезе з собою компромат проти Байдена.
Про відновлення двосторонньої комісії мова взагалі не йшла. Втім, ця тема приватна, що залежить від відновлення нормальних дипломатичних відносин. Ну і, нарешті, засудження Росії було висловлено, але явно не в тій формі, яку мав на увазі Єлісєєв. У сенсі – про Донбас говорилося, здається, навіть менше, ніж про Крим. Загалом, американський дипломат ніяких виразних сигналів щодо виконання Мінських угод не привіз.
Таким чином, візит високопоставленого американського дипломата жодного важливого завдання для Києва не вирішив. Означати це може лише одне – у Вашингтоні було прийнято рішення заморозити відносини з Україною. Як мінімум – до завершення процедури імпічменту. Як максимум – до президентських виборів, які відбудуться в листопаді.
Зеленський ще може змінити ситуацію, безумовно вставши на бік Трампа в американській внутрішньополітичній боротьбі, але для нього самого наслідки такого кроку можуть виявитися вкрай небезпечними.
